Facebook Youtube Instagram

Перелік штатних науково-педагогічних працівників, які мають публікації у періодичних виданнях, що індексуються наукометричними базами даних Scopus або Web of Science Core Collection (із переліком цих публікацій)

Загалом у 2020 році понад 100 викладачів ВДПУ долучились до написання 49 монографії в Україні та 41 закордонних, переважна більшість з яких колективні. Особливо цінними вважаємо ті, які надруковані мовами країн ЄС і представлені на сайтах іноземних видавництв. Прикладом є англомовна монографія, написана проф. Кур’ятою В.Г. та викл. Кравець О.О., що була опублікована у Франції.


Акцентуємо на тому, що серед рейтингових показників МОН України особливо виокремлено наукові праці, опубліковані у співавторстві з іноземними вченими. Тому, наприклад, заслуговує на схвалення англомовна монографія, яку проф. В. М. Костюкевич опублікував у співавторстві з білоруськими та польськими колегами.


Приємно зустріти знайомі прізвища і назву рідного університету на сайтах німецьких видань (Брилін, Бриліна, Матіюк, Хамська, Верещагіна-Білявська, Іскра, Марінчук). Це факт міжнародного визнання наукових досягнень наших викладачів.

Зверніть увагу, що бізнес-орієнтовані закордонні видавництва навіть уже виставили деякі монографії на продаж (конкретно ця коштуватиме читачу 90 доларів).


Багато монографій надруковано й представлено в Інтернеті у вільному доступі за підтримки Центру українсько-європейського наукового співробітництва, де також зустрічаємо статті наших колег (Саранча, Киналь, Горофянюк, Ільчук, Каленич, Колядич, Павликівська, Поляруш, Прокопчук, Богатько, Віннічук, Завальнюк, Грирогович, Хіля, Пахальчук та ін.).



Проте, маємо застерегти, що якщо американське чи британське видавництво пропоную вам надрукувати монографію української чи російською мовою, така пропозиція виглядає доволі сумнівною, оскільки подібні видавництва є здебільшого прибутковими організаціями, а використання неанглійської мови суттєво звужує коло потенційних покупців їхньої продукції, що негативно відбивається на прибутках. Отже, така пропозиція більше схожа на фейк, а реальна адреса «іноземного» видавця може бути в Україні.


Справжня закордонна монографія повинна мати наступний вигляд: вихідні дані, реальна (не лише електронна) адреса видавництва, ISBN, копірайт, доволі численна редакційна колегія, що складається не лише з українських, а здебільшого іноземних науковців.

Про високу ефективність наукової діяльності, що здійснюється викладачами університету, свідчать, насамперед, показники їхньої публікаційної діяльності.

Зусиллями працівників бібліотеки на сайті ВДПУ створено сервіс, що відображає присутність і результативність кожного викладача у наукометричних базах Scopus, WoS, Google Scholar, а також ORCID ID.


З усіх цих цеглинок складається наукометричний портрет ВДПУ і його профілі в кожній базі, що також визначає наш рейтинг. Нагадуємо, що лише база Скопус створює профіль науковця автоматично, а усі інші потребують ретельного догляду та доопрацювань у ручному режимі. Завдяки профілям у базах бачимо кількість праць, а також число цитувань і індекси Гірша.

Загалом у 2020 році нашими викладачами, зокрема й у співавторстві з колегами інших ЗВО, опубліковано 141 статтю, що майже вдвічі перевершує минулорічний результат.

Ця динаміка є обнадійливою з огляду ще й на те, що на 2021 рік кафедрами заплановано загалом понад 150 таких публікацій.


Список викладачів, які мають 3 та більше публікацій у Scopus та Web of Science за 2020 рік, представлено в таблиці. Найбільшу кількість – 8 – опублікувала доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання Оксана Вікторівна Хуртенко, академік Роман Семенович Гуревич – 5, інші трохи менше.


Загалом, уже 223 (проти 190 в минулому році) із 387 штатних викладачів мають публікації у виданнях, що індексуються базами SCOPUS або Web of Science, що дорівнює 58% (проти 48% у минулому році) від особового складу. Бажано, щоб інші 42% викладачів почали публікуватися в цих базах.

Пам’ятаючи, що ліміт бюджетних місць у магістратурі залежить від кількості викладачів, які загалом мають 5 і більше статей у таких базах, звертаємо увагу на те, що таких науковців у нас вже 50 (проти 23 минулого року):


Свідченням зростання наукової активності є збільшення кількості працівників ВДПУ (з 23 у 2019 до 50 у 2020 році), які мають 5 і більше праць у міжнародних наукометричних базах Scopus і WoS. Найбільше таких викладачів на природничо-географічному факультеті (15) та факультеті фізичного виховання і спорту (12).


Ще понад 10 викладачів мають по 4 праці, понад 20 – по 3 праці. Це наш резерв на збільшення кількості бюджетних місць у магістратурі у майбутньому. Проте варто враховувати, що необхідна кількість 5 може бути збільшеною найближчим часом.

В університеті працюють майже 90 викладачів, які мають індекси цитувань у міжнародних наукометричних базах Scopus і/або WoS, що свідчить про вагомість наукових результатів, одержаних працівниками ВДПУ для інших науковців.


Далі представлено динаміку кількості праць співробітників ВДПУ у базі Скопус за останні 10 років.


Наразі маємо суттєве зростання індексу Гірша нашого університету в базі SCOPUS, який зріс із h = 9 у 2019 році до h = 12 у 2020 році. Нагадуємо, що цей показник суттєво впливає на рейтинг ВДПУ у ТОП-200 університетів.

Динаміка цитованості у Scopus представлена на малюнку.


Тематика наукових публікацій у базі SCOPUS за галузями знань має розподіл:


На загальний університетський індекс Гірша в базі SCOPUS наразі вже суттєво впливають числа цитувань праць таких наших нинішніх колег, як Г. Сакалова В. Костюкевич, В. Богуславська, Ю. Фурман та інші, в яких, як видно з профілю, є праці, процитовані в базі Scopus понад 12 разів.




Найбільший індекс Гірша в базі Scopus має В. М. Костюкевич (19 праць, h = 6).


У наукометричній базі Web of Science (WoS) індекс Гірша ВДПУ є досить високим (h = 14), але незмінним впродовж останніх років, хоч загальна кількість праць і цитувань стрімко зростає. Наразі їх 226 (у 2019 році було 199).


Найбільшу кількість праць у WoS (31) має В.Г.Кур’ята з індексом Гірша h = 5.


Нагадуємо, що, на відміну від SCOPUS, у базі WoS кожен науковець має самостійно створити власний профіль, постійно його доповнювати статтями, і лише тоді автор зможе бачити свій індекс Гірша у цій базі. Наразі у базі наявні 157 профілів наших колег.

У звіті МОН України вимагає представити окремі показники у перерахунку на 1 штатного науково-педагогічного працівника, зокрема й кількість статей у виданнях, що індексуються базами SCOPUS та Web of Science.


Ми можемо пишатися тим, що упродовж 2020 року цей показник ефективності зріс у 2 рази, але значення 141 / 387 = 0,37 статті на одного викладача у 2020 році означає, що у звітному році ми публікували одну таку статтю на 3 штатних викладачі.


Маємо гарні показники в базі Google Scholar, де індекс Гірша сягнув h = 67 (проти 61 в 2019 році).


За цим показником ми займаємо 41 місце зі 191 зареєстрованої установи, обганяючи такі суто наукові установи як Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна (62), Інститут вищої освіти НАПН України (60), Інститут педагогіки НАПН України (59), Інститут проблем виховання (58).

Серед педагогічних ЗВО ми знаходимось на другому місці, поступаючись лише Харківському національному педагогічному університету імені Г. Сковороди (h=74). Після нас найближчий із педагогічних Тернопільський національний педагогічний імені Володимира Гнатюка з індексом 59.


Найвищий індекс Гірша у Google Scholar у професорів В. Г. Кур’яти (29), В. М. Костюкевича (26), Р. С. Гуревича (25). У таблиці представлені викладачі ВДПУ з найбільшим індексом Гірша в базі Google Scholar.


Викладачів з нульовим індексом у Google Scholar залишилось лише 20. Це переважно аспіранти і молоді науковці.

На екрані бачимо профіль академіка Гуревича Р.С., у якого найбільша кількість посилань у Google Scholar (3267).


Загалом, якщо представленість праць викладачів ВДПУ в Google Scholar базах є доволі високою, то в базах Scopus і WoS – варто ще попрацювати.


Окрім статей, МОН України від усіх педагогічних університетів природньо очікує видання підручників і посібників для загальноосвітніх шкіл і вишів. Можемо пишатися тим, що у грудні 2020 року за результатами незалежної експертизи (7 експертів, визначених МОН України) з навчального предмета «Мови корінних народів і національних меншин» найбільшу кількість балів отримали електронні версії підручників І.М.Лапшиної «Російська мова» для закладів освіти з навчанням українською мовою, та «Російська мова і читання» (у 2-х частинах) для закладів освіти з навчанням російською мовою. Отже, Україна має повний комплект (від букваря до підручника для 4 класу), за авторством І. М. Лапшиної.


Також у липні 2020 року Комісією з дошкільної педагогіки і психології Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України схвалено до використання у дошкільних навчальних закладах альтернативну програму формування культури інженерного мислення в дітей перед шкільного віку «STREAM – освіта» (науковий керівник – проф. Крутій К.Л.)


Загалом за 2020 рік маємо 10 опублікованих підручників або посібників з грифом МОН України (3 підручники під авторством І.М.Лапшиної, 3 навчально-методичні посібники під авторством К.Л.Крутій і О.А.Голюк, і ще 4 навчально-методичні посібники під авторством І.М. Лапшиної). Це визнання наукового й методичного професіоналізму наших колег на всеукраїнському рівні.


Останніми роками суттєво підвищились вимоги Міністерства до наукових фахових видань. Процедура перереєстрації таких видань була дуже жорсткою. Попри це, 5 із 6 фахових журналів (за винятком: «Наукові записки ВДПУ. Серія: Географія») пройшли експертизу в МОН на відповідність новим вимогам (до складу редколегій і змісту статей), підтвердили свій фаховий рівень і отримали категорію Б.

Принагідно зазначаємо, що три наші видання: «Фізична культура, спорт та здоров’я нації», «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми», «Наукові записки ВДПУ. Серія: Педагогіка і психологія») у 2020 році увійшли до рейтингу найбільш цитованих видань України, зайнявши відповідно 73, 76 і 209 місця із 685 зареєстрованих видань.


Дякуємо головним редакторам і їх заступникам за титанічну працю і закликаємо продовжувати роботу в напрямі подання видань на індексацію в базах Scopus або WoS, як це вже роблять історики.

На міжнародне визнання результатів наукової діяльності викладачів університету вказує те, що шестеро наших колег (Коломієць А.М., Денисик Г.І., Забужанська І.Д., Василюк А.В., Годлевська В.Ю., Хіля А.В.) входять до складу редколегій наукових видань, що індексуються наукометричними базами Scopus та Web of Science.