Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.
Щорічно на природничо-географічному факультеті проводиться захід «День здоров’я». І цього року 22 вересня весь факультет, студенти та викладачі, провели чудовий незабутній день в урочищі Сабарів на березі Бугу.
Відеонарис
Если Вы видите эту надпись, значит Ваш браузер не поддерживает Flash технологии.
Відеокліп - Володимир Канський
Програма заходу включала такі конкурси:
Конкурс листівок «За здоровий спосіб життя».
Конкурс маршрутних листків.
Спортивна естафета.
Конкурс знань з першої медичної допомоги.
Конкурс «Веселка» - хто швидше збере кольорові кульки.
Пазли.
Дартс.
Конкурс туристичної пісні.
Екологічна акція – прибирання території відпочинку після проведення заходу.
Метою даного виховного заходу є формування у студентів почуття колективізму, свідомого відношення до свого здоров’я та бережного відношення до природи, уміння спільно діяти, любити свій край та факультет.
Переможцями за результатами усіх конкурсів стали:
І місце – група 3-Б, наставник Володимир Станіславович Канський.
ІІ місце – група 3-Д, наставник Тамара Миколаївна Василинич та група 4-Б, наставник Юрій Васильович Яцентюк.
ІІІ місце – група 3-Ж, наставник Олександр Анатолійович Матвійчук.
Фотосесія – Богдан Денисик
Репортаж – Тетяна Дабіжук
БУДЬМО ЗДОРОВИМИ!
Цьогорічна осінь для першокурсників природничо-географічного виявилася порою незвичайних відкриттів. Судіть самі: нові знайомства, оточення, предмети. Ті, хто думав, що знає хімію, зрозуміли, що помилялись. Та найбільше здивовані були ті, хто вважав, що на факультеті навчаються здебільшого «ботани» і що тутешнє життя є нескінченним штудіюванням безлічі підручників, книжок і конспектів.
Одним із приємних відкриттів для студентів 1 курсу став День здоров’я, який проходив в урочищі Сабарів. Якщо бути відвертим, їхати не хотілося. Четвер. Немає пар. Саме час відпочити. Але цікавість перемогла, й о 9.00 ранку наша група стояла на зупинці «Електромережа» в очікуванні від’їзду. Виходячи з принципу: «Якщо мучитись, то не самому», я вирішив взяти з собою собаку Мануну (забігаючи наперед, скажу: й вона була у захваті від цього заходу).
Вже із самого початку було видно, що це - геофак: студенти різних курсів укомплектувались карематами, котелками, шампурами та іншим туристичним приладдям, як і належить, запаслися харчами. Десять хвилин шаленої тисняви у переповненій маршрутці дали нам можливість перезнайомитись ближче із ровесниками й викладачами. А далі почалося єднання з первозданною Богом та вимученою людьми природою.
Кожна група отримала домашні завдання: намалювати соціальний плакат, зробити маршрутний лист, вивчити пісню, речівку, девіз і назву своєї команди. Після невеличкої лінійки, де заступник декана факультету з виховної роботи Тетяна Михайлівна Дабіжук стоячи на горбку з мегафоном у руках (читай «Ленін на броньовику») провела інструктаж, ми приступили до конкурсів. Змагалися й у стрибках у мішках, і в дартсі, й у вмінні надати першу допомогу. Поряд із традиційними конкурсами на нас чекало випробування «Веселка». За його умовами дівчата повинні були зібрати кульки певного кольору, розкидані на землі. Все це не було б так весело, якби не було конкуренток і дефіциту часу. Описати словами весь спектр емоцій, отриманих від змагання, неможливо, це було неперевершено. Апофеозом конкурсної програми стала презентація команд. Кожна група представила девіз, речівку й пісню. Як виявилося, презентуватися можна по-різному: співали, жартували, танцювали і навіть робили зарядку.
Після роботи можна й попоїсти. «Скатертина-самобранка» - так називався останній конкурс того дня. Тут майбутні вчителі показали немалі кулінарні здібності, а найбільше – товариськість. Звідусіль лунали заклики приєднатися, спробувати юшку, канапки і т.д. Старшокурсники провели майстер-клас зі збору коштів: у них можна було за невеличку платню замовити будь-яку пісню. За чверть години вже не можна було розрізнити, хто де сидить: усі почали ходити в гості один до одного.
Також цього дня я став свідком дива: після пікніку величезної компанії не залишилося жодного папірця чи пляшки. Природничо-географічний факультет довів, що любить природу не лише на словах. Все сміття студенти забрали із собою і викинули його пізніше на облаштованому смітнику.
Ввечері, сидячи вдома, я засумував. На жаль, день добігав кінця. Проте перекрутивши в голові усі події, я зрозумів, що став здоровішим. Здоровішим не від спортивних вправ чи свіжого повітря, а від тієї величезної кількості позитивних емоцій, єднання поколінь, шаленої радості активного відпочинку. Давайте щороку святкувати День здоров’я усім університетом чи, краще, містом.
І.Цигвінцев,
студент 1 курсу природничо-географічного факультету