07.10.2015 р.
Події Другої світової війни є однією з найбільш трагічних сторінок в історії українського народу. Роки лихоліття не оминули жодної родини і до сьогодні є актуальними у суспільній свідомості та історичній пам’яті. З моменту завершення війни та по сьогоднішній день тематика військового періоду не втрачає актуальності у дослідженнях істориків.
Участь СРСР у Другій світовій відразу після її закінчення піддалася масштабної міфологізації з боку лідерів Компартії СРСР і радянської «пропагандистської машини». Якщо проведення військових операцій Червоної армії і Вермахту, підпільно-партизанський опір, злочини нацистського режиму, наслідки окупації та воєнних дій докладно досліджувалися радянськими вченими, то проблеми колабораціонізму, настроїв і поведінки населення в екстремальних умовах війни й окупації всебічному науковому аналізу не піддавалися.
Основні міфологеми, створені партійно-радянським керівництвом СРСР, твердили про «єдність радянського народу», «єдність багатонаціональної держави – основа перемоги над фашизмом», «непереможність Червоної (Радянської) армії», жертовності людей – «Все для фронту – все для перемоги».
Дослідження концентрувалися навколо героїчних подвигів народу на фронті, в тилу та підпіллі, ролі Комуністичної партії, її окремих керівників у мобілізації населення для досягнення перемоги. Підкреслювався масовий патріотизм, самопожертва, націленість людей різних національностей, соціальних, професійних, вікових груп на боротьбу з нацизмом. Інші настрої, поведінкові форми (байдужість, боязкі спроби вижити, боязнь фронту і тому подібне) інтерпретувалися як «поведінка нерадянської людини», що межує зі зрадою. Однозначно засуджувалася реальна і потенційна (полон) зрада без урахування обставин, умов, які сприяли прийняттю людиною подібного рішення. Праці повинні були переконати громадськість у майже стовідсотковій політичній лояльності та відданості більшовицькому режиму тогочасного населення СРСР та УРСР зокрема.
На підставі подібних ідеологічних поглядів у СРСР функціонувала потужна агітаційна та пропагандистська система. Контроль за її роботою здійснювався по вертикалі керівниками партійних організацій.
Актуальні проблеми Другої світової війни студенти інституту історії, етнології і права розглядають на відповідному Спецкурсі. 7 жовтня 2015 року група студентів здійснила екскурсію до музею «Історико-меморіальний комплекс пам’яті жертв нацизму» на місці розташування ставки Гітлера «Вервольф». Юнаки і дівчата ознайомилися з дислокацією об’єктів по території, відвідали виставкову залу, павільйон зброї.
Репортаж - Роман Тихолаз
переглядів: 1