Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.
19.11.2015 р.
Пам'ять – нескінченна книга, яка вміщує все: і життя людини, і життя країни. Багато її сторінок вписані кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року ...
Чи не найбільшою трагедією в історії українського народу був штучний голод 1932-1933 років. Влаштований тоталітарною владою, він забрав життя мільйонів українців, травмував, скалічив долі тих, хто вижив.
З метою ознайомлення студентів із трагічним минулим нашого народу, розкриття білих і чорних сторінок історії 19 листопада 2015 року в загальній читальній залі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського відбулись літературні читання «Трагічні сторінки історії України - ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ 1932-1933 РОКІВ» та презентація книги В. Борисенко «Свіча пам’яті». Учасниками заходу стали студенти інституту історії, етнології і права, члени гуртка всесвітньої історії на чолі з викладачем Кравчуком О.М. та першокурсники інституту педагогіки, психології і мистецтв.
Увазі присутніх було представлено коментований перегляд книг і матеріалів «Обличчя голоду» про події 1932-1933 рр. та книжкову виставку «Трагічні сторінки історії України: голодомор», що розкриває глибину трагедії українського народу.
Студенти та працівники бібліотеки декламували вірші українських поетів, присвячені пам’яті мільйонів загублених життів наших співвітчизників. Закінчився захід молитвою за Україну.
Наталія Крисько, завідувач сектору бібліотеки педуніверситету
Голодомор 1932–1933 років – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те що дії представників сталінської влади, що спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як убивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися, й ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР, включаючи Сталіна, знало про факти загибелі людей.
Впродовж десятиліть масове вбивство українців штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.
Офіційне вшанування пам'яті жертв голодомору, в тому числі визнання його геноцидом українського народу розпочалося за ініціативи української діаспори у США та Канаді. Так, починаючи з 1983 року, в столиці канадської провінції Альберта - місті Едмонтоні, в мерії щорічно проводиться відзначення річниці голодомору. У 1988 році Конгрес США, а в 1989 році Міжнародна комісія юристів офіційно визнали голодомор 1932-33 років актом геноциду проти української нації [Вікіпедія].
Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам'яті жертв голодоморів. Меморіальні заходи проводяться як в Україні, так і поза її межами. Щорічно в цей день триває Всеукраїнська акція «Запали свічку».
19 листопада 2015 року у бібліотеці педуніверситету спільно з викладачем Кравчуком О.М. та студентами історичного гуртка проведено презентацію книги В. Борисенко «Свіча пам’яті». У виданні на основі матеріалів усної історії розкривається глибина трагедії українського народу під час голодомору-геноциду 1932-1933 років.
Студенти інституту історії, етнології та права зачитали усні свідчення про голодомор, вміщені у книзі, які збирала етнолог, доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Валентина Борисенко.
Працівники бібліотеки підготували відеосюжет про трагічні події та запалили свічки пам’яті у читальній залі університетської книгозбірні.
Валентина Білоус, директор бібліотеки університету
переглядів: 1