Fb

Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.

04.02.2015 р.



Виконувач обов’язків ректора Вінницького державного педагогічного університету, доктор філологічних наук, професор Ірина Євгеніївна Руснак провела зустріч зі студентами, під час якої присутні почули відповіді на свої питання. Актуальних і гострих тем назбиралося чимало. Студенти мали змогу ставити питання не лише під час зустрічі, а й анонімно, за допомогою Інтернет-сервісу ask.fm.




Ірина Євгеніївна розпочала зустріч вступним словом:
"Дякую присутнім за небайдужість. Для академічної спільноти діалог і небайдужість – основні завдання. Мені дуже прикро констатувати той факт, що останнім часом комунікація адміністрації університету зі студентством, викладачами, суспільством, засобами масової інформації втратила свою конструктивність. Однак спілкування потрібне для того, щоб визначити позитиви та негативи, з’ясувати причини і виправити недоліки. Сподіваюся, що це лише початок того великого діалогу, який доведеться вести всім, якщо ми вболіваємо за свій університет, за його імідж на ринку освітніх послуг, за його майбутнє."




Ірина Євгеніївна Руснак розповіла про те, що своїм основним завданням вважає підготовку виборів ректора, і почала відповідати на студентські питання.


1. Чому зняли з посади екс-ректора ВДПУ О.В. Шестопалюка?

Колишній ректор О. В. Шестопалюк звільнився з посади 5 січня. 6 січня на сайті МОН з’явився наказ про позбавлення його вчених звань доцента й професора. Присвоєння вченого звання – це усталена процедура. Можливо, було порушено процедуру присвоєння звань чи претендент не відповідав певним критеріям. Причин нам не пояснювали, ми не знаємо, що саме було порушено.


2. Коли будуть вибори ректора? Хто має право голосувати?

Вибори ректора ВДПУ заплановані на 16 квітня 2015 року. Сьогодні існує нова процедура, за якою буде обиратися ректор, виписана Кабінетом Міністрів у методичних рекомендаціях. Рекомендації ще не затверджені, однак всі університети, які сьогодні готуються до виборів ректора, орієнтуються на них. Наказом по університету створено організаційний комітет, який розробить положення про вибори ректора.

Цим же наказом визначено склад виборчої комісії. У структурних підрозділах університету проходили вибори, обраних осіб делегували у склад комісії. Відповідно до нового Закону України «Про освіту», участь у виборах має право брати весь науково-педагогічний склад, виборні представники інших структурних підрозділів, а також виборні представники осіб, які навчаються. Відсоток науково-педагогічних представників становить 75 відсотків; 10 відсотків становлять представники структурних підрозділів та 15 відсотків – делегати від осіб, які навчаються. Делегати визначаються шляхом прямого таємного голосування, яке має відбутися до 15 березня.


3. Прокоментуйте, будь ласка, подальшу долю і можливу посаду О.І. Криворучка.

З представниками адміністративних посад університету заключається контракт на виконання науково-педагогічного навантаження. Олександр Іванович Криворучко на посаді проректора виконував 240 годин навчального навантаження, був доцентом кафедри відповідно до свого наукового профілю. За власним бажанням Олександр Іванович звільнився з посади проректора з науково-педагогічної роботи, але він не розривав інших контрактів. Отож, він повернувся на кафедру і в другому семестрі буде працювати як доцент своєї кафедри.


4. Яку посаду займатиме В. О. Гандзюк?

Зараз Віталій Олександрович Гандзюк є доцентом кафедри стилістики української мови та журналістики. На громадських засадах він призначений керівником центру зв’язків і комунікації з громадськістю. Для нас дуже важливий його досвід спілкування зі студентами, журналістами та громадськістю.


5. Якою буде подальша доля кафедри стилістики української мови та журналістики?

Життя університету – досить активне, інколи приходить час щось у ньому змінювати. У певний період було реорганізовано чимало кафедр. Якісь зрушення були конструктивним, вони змогли покращити якість викладання окремих дисциплін. Інший досвід був не досить продуктивним. Щодо кафедри стилістики української мови та журналістики, то, на мою думку, таке поєднання було не досить вдалим. Але краще виправити цю ситуацію, аніж закривати на неї очі. Якщо колектив кафедри буде готовий до ще однієї реорганізації, його підтримають.


6. Чи будете Ви звільняти викладачів-хабарників?

Це об’ємна тема. Наше суспільство вражене корупцією зверху донизу й освітня сфера в тому числі. Я не хочу, щоб це звучало, як виправдання до тієї ситуації, яку маємо. Однак потрібно, щоб ви розуміли ситуацію, як вона є.

Не секрет, що таке явище характерне і для нашої академічної спільноти. Маємо дві сторони медалі: з одного боку, це викладач, який погоджується на аморальні вчинки. З іншого боку – це студент, який або провокує, або є спільником таких дій. Трагічним є те, що в цій ситуації зустрічаються псевдонауковець та псевдостудент. Викладач не налаштований на якісне викладання, студент не прагне якісно навчатися. Дуже хотілося підкреслити відповідальність обох сторін до таких процесів та не бути байдужим до подібних ситуацій.

Коли студенти звертаються анонімно – нам важче боротися з негативними явищами. Побороти корупцію можна тільки за допомогою колективу. В університеті, а також в Міністерстві освіти і науки є телефони гарячої лінії для таких ситуацій. Також є накази, які визначають порядок наших дій у подібній ситуації. Окрім того, ми просимо бути пильними наставників, говорити зі студентами щиро.

У разі доведення факту хабарництва особа повинна відповідати згідно з нормами кримінального кодексу. Окрім того, людина, яка вчинила аморальну дію, не має права бути викладачем і вихователем, наставником для підростаючого покоління.


7. Яка подальша доля санаторія-профілакторія «Педагог»?

Студенти ВДПУ звернулися з листами до Президента України, до Кабінету Міністрів України, до очільників області. Ми направили прохання від профспілки і від адміністрації університету до Вінницької обласної Ради про виділення коштів.

Щиро сподіваємося на позитивне рішення. Обласна рада може виділити кошти на потреби трьох профілакторіїв міста: технічного, педагогічного та медичного університетів. Чекаємо виділення коштів хоча б на перший квартал 2015 року. Усе залежить від результатів сесії обласної Ради, під час якої повинно бути прийняте рішення стосовно фінансування.


8. Чому студенти повинні навчатися 14 лютого за 9 січня, якщо у них були канікули?

Таке рішення – постанова Кабміну. А ви не хочете навчатися 14 лютого? У такому разі ми в робочому порядку визначимося з цим. Однак четвертий і п’ятий курси, які перебуватимуть на практиках, мають дуже ущільнений навчальний графік. Пропоную, якщо навчальні плани з певних об’єктивних причин не можуть бути виконані, перенести робочий день на 14 березня.


9. Чи будуть і надалі «валити» державників? Хто видає такі неофіційні накази?

Звісно, подібних наказів не існує. Однак тільки 75 відсотків стипендіального фонду забезпечує держава. Решту повинен забезпечувати університет з власного спецфонду. Наприклад, стипендія, яку отримували наші студенти в минулому семестрі, складала 82 відсотки. Різницю ми виплачували з власних фондів. Зараз показник трохи впав, стипендію отримують 77 відсотків студентів.

Я вважаю, що за свою оцінку треба боротися. На мою думку, жоден викладач не дозволить собі оцінити вас нижче, ніж ви заслуговуєте. Однак для цього треба виконувати певні правила, домовленості, які передбачені навчальними програмами.


10. Розкажіть про подальші плани Міністерства стосовно вищої освіти. Чи правда те, що стипендію будуть отримувати лише студенти, які відмінно навчаються і є активістами, а інші, в разі потреби – адресну індивідуальну допомогу?

Галузь вищої освіти зараз переживає активний період реформування. У вересні вступив в дію новий закон «Про вищу освіту». Впродовж двох років очікуємо на різноманітні нововведення. Сьогодні стипендія у форматі «всім потрошку» має ефект соціальної виплати. Ніде в світі такого немає. За стипендію доведеться боротися.

Щодо європейської практики: якщо абітурієнт виявив недостатній рівень знань, щоб вступити на державне місце, він може взяти кредит у банку на привабливих умовах і повернути кошти після працевлаштування. Усі ці механізми також повинні бути прописані.


11. Чи потрібна Україні така кількість студентів? Особливо тих, що навчаються «з примусу» батьків або через те «що так потрібно»? Чи не знижують такі люди престиж та рейтинговість вищої освіти?

Вважаю вкрай негативним такий досвід, проте не можу засудити батьків, адже вони бажають кращого своїй дитині. Сподіваюся, активні та впевнені в собі люди не будуть коритися долі, вони почнуть обирати фах самі. Саме через свідомий вибір ми отримаємо активного студента. Але навіть якщо ви зі спонуки батьків прийшли в навчальний заклад, – ця ситуація не програшна. Ви отримуєте гуманітарну освіту, вивчаєте педагогіку та психологію, соціальні дисципліни. Людина, яка спроможна вести комунікацію на професійному рівні, завжди буде затребувана в суспільстві.


12. У Законі йдеться про те, що студентська рада університету повинна отримувати не менше 0,5 відсотка від коштів університету на свої потреби (концерти, наукова діяльність тощо). Коли Студрада отримає ці кошти і чи отримає взагалі? У мене є цікаві ідеї, але на них, на жаль, немає коштів.

У Законі також йдеться про те, що відтепер університет може забрати свої кошти з казначейства і покласти на рахунок в державний банк. Однак поки що не виписана процедура передачі коштів, немає механізму контролю за цими грошима. Якщо зараз ми віддамо гроші на ваші потреби, згодом нас можуть звинуватити у нецільовому використанні коштів. Ми чекаємо на механізм від держави, і поки його не буде, жоден ректор не зможе взяти на себе таку відповідальність та розподіляти ці кошти на власний розсуд.


13. Чому в політехнічному та аграрному університетах студенти можуть вільно брати участь у програмі Work&Travel (оголошення висять на дверях деканатів). Наш університет пропонує тільки набагато дорожчі програми, дозволити їх собі можуть одиниці.

Оголошення друкують організатори таких програм, а не деканати. Однак ми готові йти назустріч студентам, які захочуть взяти участь у програмі Work&Travel чи будь-якій іншій. В індивідуальному порядку можна вирішити всі проблеми: від дострокової здачі сесії до видачі необхідних документів. Керівництво буде йти вам назустріч.


14. Чи буде нова система виставлення балів?

Згідно з новим законом «Про освіту», ми очікуємо й на зміни в навчальному процесі, зокрема й у виставленні оцінок. Що це за зміни – поки складно сказати. Зараз наші студенти відвідують лекції, практичних занять у них немає. До того моменту, коли виникне необхідність виставляти бали, ми отримаємо всю необхідну інформацію.


15. За кого Ви голосували на минулих виборах ректора?

Процес голосування на виборах ректора є таємним. Однак, я не соромлюся свого вибору і не буду приховувати – голосувала за Олександра Васильовича Шестопалюка, адже мала змогу бачити, як змінився на краще наш університет за час першого терміну його перебування на посаді


16. Як Ви на посаді проректора з наукової роботи протистояли злочинним діям колишнього ректора О. В. Шестопалюка?

Оскільки в нашій країні діє презумпція невинуватості, навряд чи сьогодні можна казати про якісь злочинні дії з боку екс-ректора. Якщо ж хтось вважає, що вони дійсно були, то розбиратися у цьому мають відповідні органи.


17. Ваше ставлення до опитування про хабарників, що проводилося в університеті.

Тут доречно було б додати: «у якому фігурувало Ваше ім’я.» В опитуванні брали участь, здається, близько 230 респондентів. Ніхто не знає, скільки з них були правдивими в своїх оцінках. Це щось на зразок культури карнавалу, де людина, одягнувши маску, дозволяє собі поведінку, неприйнятну в реальному житті. Так от, Інтернет – це карнавал, який не припиняється. Анонімні користувачі можуть написати що-завгодно і про кого завгодно, уникнувши при цьому відповідальності за власні слова.


18. Що буде із гуртожитком № 2?

Гуртожиток дійсно знаходиться в аварійному стані, перебування в ньому студентів фактично неможливе. Будівля тримається на іржавій металоконструкції, в разі надмірного навантаження вона може скластися, як картковий будиночок. На ремонт гуртожитку потрібні значні кошти, яких університет, на жаль, не має. У разі, коли вдасться віднайти кошти і відремонтувати будівлю, вчена рада університету запевнила МОН України, що готова передати частину місць для проживання студентів ДонНУ.


19. Чому в гуртожитку № 3 кухні відкриті лише з 6 ранку до 12 ночі? Через це ми вимушені користуватися електрочайниками, і їх у нас конфіскують.

Я теж жила в гуртожитку, де була схожа проблема, тому добре розумію студентів. Однак це не біда, ми обіцяємо налагодити співпрацю з нашим персоналом та виправити непорозуміння.


20. У гуртожитку № 1 за рахунок студентів були закуплені пральні машини, під час перевірки КРУ їх оформили закупленими за рахунок університету. Куди пішли ці кошти? Чому не можна поставити пральні машини на баланс студентської ради гуртожитку?

Студентська рада не є юридичною особою, тому жодні матеріальні цінності не можуть перебувати на її балансі. Однак за все те, що знаходиться на території ВДПУ, повинен відповідати університет. Саме тому будь-які матеріальні цінності перебувають на балансі в юридичної особи – нашого навчального закладу.


21. Чому, живучи в гуртожитку і здаючи на нього гроші, ми вимушені «вимолювати» ключі від спортзалу та кімнат відпочинку у вахтерів і комендантів? Чи можна, щоб ключі перебували у старости поверху або гуртожитку?

Це питання нескладно вирішити шляхом активної співпраці студради і працівників гуртожитків.


22. Чому закритий перехід між 2 і 3 корпусом?

Думаю, немає жодних причин на те, щоб його закривати. Цей перехід може бути відкритий у робочий час. Обіцяю, що це питання буде вирішене.


23. Чому зачинений додатковий вхід до першого корпусу?

На жаль, ми не маємо вакансії для вахтера, який би перебував біля цього входу. Ніхто не відслідковує тих, хто заходить до будівлі. Ситуація в країні зараз неспокійна, ми не можемо ризикувати безпекою студентів і працівників. Тому й прийняли рішення тимчасово закрити вхід.


24. На чиєму балансі перебувають гуртожитки? На що йдуть гроші, які виділяються на них?

Гуртожитки перебувають на балансі університету, а от окремого фінансування немає. Студенти, які проживають в гуртожитках, самі сплачують за використані комунальні послуги й обслуговування житла.


25. Чому бухгалтерія не повертає кошти, сплачені за гуртожиток, які не були використані протягом року?

Так, дійсно, бухгалтерія зобов’язана повертати частину коштів, яка не була затребувана при оплаті видатків за гуртожиток. Наскільки мені відомо, ці гроші повертають. Наприкінці року в бухгалтерії збирається ціла черга зі студентів. Однак обіцяю поцікавитися цим питанням глибше і дізнатися, чому Вам не повернули кошти.


26. Чому деякі викладачі змушують студентів співати в хорі? Тих, хто не співає або не танцює, лякають непоселенням у гуртожиток. Чому при поселенні мене запитують, що я зробила для факультету? Де написано, що це підстава для поселення в гуртожиток?

Про патріотизм не пишуть ніде, він повинен бути в серці. Однак, якщо Ви не маєте бажання співати в хорі – не співайте, нічого хорошого із цього не вийде. Те ж саме стосується й інших гуртків та секцій. Головне – бажання студента там займатися, змусити його ніхто не в силі.


27. Чи знаєте Ви, що під час заселення в гуртожиток деякі люди беруть хабарі? Чи будете Ви з цим боротися?

Боротися з цим складно, однак ми можемо підійти до ситуації з іншого боку. Як щодо того, щоб поселенням студентів займалася Студентська рада? Думаю, тоді все може змінитися. Однак я вимагатиму від вас серйозного ставлення до цієї задачі, 30 серпня всі мають бути поселені!


28. Чи буде в педагогічному університеті вільне відвідування? Деякі викладачі ставляться до відвідування своїх лекцій дуже серйозно, виставляють за це бали, інші перетворюють свої лекції на диктанти та перевіряють конспекти ...

Ми наближаємося до європейської системи освіти, а там вільне відвідування лекцій – норма. Тому, сподіваюся, незабаром це стане нормою і в нас. Як показує досвід, якщо студент зацікавлений у предметі, він буде ходити на лекції. Вважаю, що відвідуванням лекцій повинен перейматися викладач – його завданням є зацікавити студента. Студент же повинен добре навчатися. Якщо він зможе зробити це самостійно, то має повне на те право.


переглядів: 1