ВИКЛАДАЧІ ФАКУЛЬТЕТУ ІСТОРІЇ, ЕТНОЛОГІЇ І ПРАВА З
ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЮ МЕТОЮ ВІДВІДАЛИ
«ХОМИНСЬКУ СІЧ - 2018»
02.08.2018 р.
Сьомий рік поспіль на Гніванщині, у мальовничій місцині, обнесеній стрімкими балками із розкішним озером та чистими джерельними струмками функціонує козацький патріотичний юнацький табір – «Хоминська Січ». Сотні школярів Вінниччини побували на її території, де провели незабутні дні в ролі справжніх мешканців славної Запорозької Січі. Окрім самостійного облаштування та впорядкування табірного життя, тут молодь пізнає та успішно послуговується морально-етичними нормами запорозького козацтва, без яких Запорізька Січ не проіснувала б понад 250 років. Йдеться про патріотизм, завзяття, сміливість, стійкість, дружбу, особисту відповідальність, побратимство, узаємовиручку, відданість товариству, пошану до старших, колективну дисципліну й подібні лицарські чесноти.
На запрошення організаторів «Хоминської Січі – 2018», громадських активістів Олександра Коваля, Ніни Бегас та депутата Вінницької обласної ради Володимира Барцьося, історики Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського побували на території Січі, де плідно провели час разом із її юними мешканцями.
Ознайомлюючи гостей із територією Хоминської Січі, Ніна Бегас розказала про насичене цікавими подіями щоденне життя сучасного козацтва, яке підпорядковується чіткому внутрішньому розпорядку. Тут молодь займається військово-тактичними тренуваннями, вивчає практичну медицину, опановує козацькі ігри та забави. Також проводять різні прикладні інструктажі, народні майстер-класи, творчі тренінги, конкурси козацьких та повстанських пісень.
У свою чергу, представники педуніверситету, презентуючи один із найстаріших та найкращих вищих навчальних закладів Поділля, доступно й цікаво розповіли історію навчального закладу, яка офіційно бере свій початок від 1912 року, хоча витоки вищої школи в нашому місті можуть сягати 1630-х років. Адже саме тоді Вінниця готувалася отримати Магдебурзьке право й, за окремими відомостями, митрополит Петро Могила організував у Вінниці філію Київської колегії, яка невдовзі стала знаменитою Києво-Могилянською академією. Школярі з цікавістю дізналися про особливості навчання в ВДПУ ім. М. Коцюбинського, зокрема, про відмінну від шкільної систему оцінювання, заліково-екзаменаційний період, багато розпитували про студентське життя, сфери застосування майбутніх фахових навичок та про відомих випускників університету.
На прохання присутніх, спілкування набуло тематичного змісту, пов’язаного із історичними вподобаннями господарів Хоминської Січі. Чимало запитань, особливо від старшокласників, торкалися історії українського державотворення та періодів збройної боротьби нашого народу за свою незалежність. Доцент В. А. Тучинський, застосовуючи наочні матеріали, детально розповів про структуру, тактику та приклади героїчної боротьби Української повстанської армії (УПА) проти військ НКВС у повоєнний період. Історик зазначив, що УПА – феноменальна військова організація, яка не мала аналогів в історії світової партизанської боротьби. Це військо не мало жодної допомоги ззовні та існувало лише за рахунок власного народу. «Армія без держави» ? так назвав УПА Тарас Бульба-Боровець, який був одним із її організаторів. В. А. Тучинський розповів про діяльність УПА на Вінниччині та про останній бій УПА, який відбувся 1960 року на Тернопільщині, де троє повстанців виявили збройний опір півтисячі радянським солдатам. Діти із захопленням слухали розповідь про мужність героїв, серед яких була й дівчина. Відчайдушно захищаючись, вона здійснила невдале самовбивство й непритомною потрапила в полон. На основі цих реальних подій було знято український історико-драматичний фільм «Жива», який Віталій Анатолійович порадив присутнім обов’язково подивитися. Викладач зацікавив слухачів складною біографією останнього командира УПА – Василя Кука та драматичною долею останнього воїна УПА Ілька Оберишина, який вийшов із підпілля лише після проголошення незалежності України в 1991 році.
Немало запитань виникали стосовно козацького період української історії, на які відповів доцент Ю. С. Степанчук. Спілкування із учнями він побудував у формі диспуту, що дало змогу присутнім почергово виразити свої знання з історії України та Запорозької Січі зокрема. Особливу активність діти виявили при розгляді тем, пов’язаних із життям та побутом запорожців, військовою організацією Січі. Із гумором відреагували на пояснення причин походження низки кумедних козацьких прізвиськ, як-от: Палій, Рябошапка, Нетудихата, Панібудьласка, Затуливітер, Недайкаша, Задерихвіст, Підкуймуха, Печиборщ, Паливода, Роздайбіда, Скачистрибайло та ін. Історик відзначив, що згодом прізвиська переросли в українські прізвища, що характеризує національний склад Запорозької Січі.
Із великим інтересом діти довідались про те, що неподалік від їхнього козацького табору, поблизу села Ворошилівка, існує велике поселення часів трипільської культури, яке було досліджене викладачами Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського – Іваном Зайцем, Сергієм Гусєвим та Віктором Косаківським. Проводячи разом зі студентами-істориками масштабні розкопки, археологи виявили унікальну та рідкісну знахідку – глиняну модель трипільського будинку, якій налічується близько 6 тисяч років. Плідною виявилася й дискусія стосовно впливу трипільців на матеріальну та духовну культуру сучасних українців.
Загалом, упродовж зустрічі мешканців Хоминської Січі з викладачами педуніверситету панувала ділова й водночас доброзичлива атмосфера. Школярі отримали задоволення від спілкування, поглибили свої історико-краєзнавчі знання, збагатилися конкретними порадами щодо вибору майбутньої професії та її успішної реалізації в подальшому житті.
Ю. С. Степанчук – доцент кафедри історії та культури України
переглядів: 1