ІСТОРИКИ ВІННИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. М. КОЦЮБИНСЬКОГО ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАХОДАХ, ПРИУРОЧЕНИХ 370-РІЧЧЮ ПИЛЯВЕЦЬКОЇ БИТВИ
24.09.2018 р.
На території Поділля відбулося кілька блискучих військових перемог козацького війська над армією Речі Посполитої під час Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Прикладом є битва під Пилявцями (поблизу сучасного Старокостянтинова Хмельницької обл.), де козацько-татарські війська у вересні 1648 р. ущент розгромили 100-тисячну польську армію, здобули 92 гармати та інших трофеїв на суму в 7 млн. злотих. Специфіка битви під Пилявцями вирізняється тим, що в ній Б. Хмельницький застосував нову військову концепцію – виснаження та деморалізація ворога. Результати Пилявецької битви привели козацьке військо до стін Львова, Замостя, Дубно та фактично відкрили армії Б. Хмельницького шлях на Варшаву.
Ініціаторами та організаторами відзначення славетного ювілею стали працівники Хмельницького обласного краєзнавчого музею за сприяння Хмельницької обласної державної адміністрації, Хмельницької обласної ради, Управління культури, національностей, туризму та релігій.
Для участі в роботі круглого столу «Пилявецька битва – 1648: погляд постфактум (пошуки реалій)» були запрошені фахівці з історії ранньомодерної доби, які представляли освітні, наукові, архівні та музейні установи Вінниці, Кам’янця-Подільського, Києва, Меджибожа, Хмельницького. Були заслухані та обговорені тематичні доповіді, які торкалися подієвої історії, історіографії, археології та пам’яткоохоронної діяльності. Науковці узгодили концептуальні підходи до висвітлення тих чи тих інтерпретацій козацької епохи в історії України, постаті Б. Хмельницького та революційних подій середини XVII ст.
Модератор зустрічі – директор Хмельницького обласного краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України Олена Брицька – повідала про заснування та діяльність музею від 1933 року, зауваживши, що на сьогодні його фондова колекція нараховує близько 65 тисяч експонатів. Олена Миколаївна цікаво представила постійні стаціонарні виставки та ознайомила присутніх із рідкісною колекцією золотих і срібних жіночих прикрас періоду Київської Русі, які були знайдені під час археологічних розкопок на території Хмельницької області.
До учасників зібрання доєдналися Вадим Лозовий – голова Хмельницької обласної державної адміністрації та Михайло Загородний – голова Хмельницької обласної ради. У своїх виступах перші особи області засвідчили ґрунтовну ерудицію з питань регіональній історії, надали глибокого патріотично-виховного змісту заходам із вшанування пам’яті Пилявецької звитяги та наголосили на їхній суспільній значущості для єдності українців в умовах новітньої російської агресії.
Більшість представлених доповідей мала компаративний характер, що пояснюється схожістю сучасної війни із збройною боротьбою українців за власну державність упродовж століть. Зокрема, завідувач кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка професор Анатолій Філінюк на конкретному історичному матеріалі зіставив цілі колишніх та сучасних антиукраїнських ідеологічних трактувань, спрямованих на заперечення бойових якостей козацького війська, відсутність державотворчих стремлінь у тодішньої еліти та єдності серед українців, дискредитацію полководчого таланту Б. Хмельницького тощо. Натомість науковець високо оцінив роль національного єднання в Пилявецькій перемозі, обґрунтував її закономірність на шляху до творення Української держави Б. Хмельницького.
Аналогічні міркування висловив і Кузьма Матвіюк – голова обласного товариства політичних в’язнів, репресованих і членів їхніх сімей, Почесний громадянин міста Хмельницького. На його переконання, така важлива перемога була здобута лише завдяки єдності всіх верств тодішнього українського суспільства – козаків, селян, міщан, української шляхти та православного духовенства. Істинними наслідувачами козацького світогляду Кузьма Іванович уважає сучасних добровольців, які при першій загрозі жертовно, за покликом серця стали на захист своєї землі.
Одним із найавторитетніших сучасних дослідників ранньомодерної української державності є Валерій Степанков – доктор історичних наук, професор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Представлена Валерієм Степановичем наукова тематика засвідчила, що українське козацтво є не лише національним українським феноменом, але й унікальним світовим військово-політичним явищем.
Доцент Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського Юрій Степанчук окреслив стан наукового осмислення постаті Б. Хмельницького в сучасній українській, польській та російській історіографіях. У доповіді було зазначено гостру конкуренцію між українськими, польськими та російськими інтерпретаціями постаті гетьмана не тільки на ниві наукового вивчення проблеми, а й у публіцистиці, культурі, історичній пам’яті кожного народу.
Результати новітніх археологічних досліджень козацької доби на території Вінницької та Хмельницької областей презентувала Лариса Виногродська – старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, кращий вітчизняний спеціаліст замкової архітектури. Ще в 1990-ті рр. Лариса Іванівна дослідила поле Пилявецької битви. Її наукові висновки свідчать, що Б. Хмельницький вибрав для розташування табору зручне місце, залишивши противнику лівий берег річки Іква зі складним рельєфом, на якому не було придатного місця для розгортання польських «летючих» гусарів, які вважалися найефективнішими вершниками в Європі. Це було важливим стратегічним рішенням, оскільки більшість у полках Б. Хмельницького становила піхота. Наразі Лариса Іванівна досліджує нещодавно знайдені нові підземні переходи на території Спасо-Преображенського собору в центрі Вінниці.
Тему безперервності та спадковості козацької звитяги продовжив Сергій Єсюнін – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Хмельницького обласного краєзнавчого музею. Історик дослідив відродження козацтва в роки Української революції 1917–1921 рр., зокрема, поетапно відтворив бойовий шлях Проскурівського повітового вартово-охоронного куреня.
Великий інтерес у присутніх викликала доповідь Володимира Байдича – кандидата історичних наук, директора Державного архіву Хмельницької області, який на підставі нововиявлених архівних матеріалів показав безкомпромісну та самовіддану збройну боротьбу жителів Хмельниччини проти окупантів в умовах Української революції 1917–1921 років.
Слушні міркування щодо впливу істориків на формування суспільної свідомості, зокрема молоді, висловив Валерій Кундельський – викладач історії Хмельницького технологічного багатопрофільного ліцею. Поглиблену дискусію викликала й доповідь Сергія Шпаковського – завідувача відділу охорони пам’яток історії та культури в Хмельницькій області. Сергій Михайлович досить критично охарактеризував сучасний стан справ зі збереження історичних козацьких пам’яток у Хмельницькій області.
Приємно констатувати, що круглий стіл проходив у толерантній та доброзичливій атмосфері, його учасники отримали задоволення від фахового спілкування й висловили щиру подяку колективу Хмельницького обласного краєзнавчого музею за високий організаційний рівень та душевну гостинність.
Ю. С. Степанчук – доцент кафедри історії та культури України
Переглядів: 1