Свято, вишите на серці

15.05.2025 р.

Вишиванка – це не просто одяг. Це код нації, душа поколінь, молитва, вплетена у нитки. У ній – історія, біль, надія і любов. Щороку День вишиванки нагадує нам про силу єдності, глибину традицій і велич українського духу. Це день, коли українці по всьому світу вдягають свою сорочку як символ незламності, як оберіг, як серце, що б’ється в унісон з Батьківщиною.

День вишиванки об’єднав студентство, викладачів та гостей університету навколо символу української ідентичності – вишитої сорочки. Захід пройшов під гаслом «Вишиванка – броня нескореного серця», зворушивши кожного присутнього своєю глибиною та щирістю.

Програма заходу була насиченою та емоційною. Відкрив свято танець «Два кольори» у виконанні народного аматорського ансамблю танцю «Роза вітрів», який вкотре довів, що мистецтво є могутнім інструментом національного єднання.

Пам’ять про Героїв, які віддали життя за Україну, вшанували хвилиною мовчання. Це нагадування про ціну свободи, яку ми не маємо права забувати.

Зі словами привітання до присутніх звернулася ректор університету, професор Наталія Лазаренко, підкресливши важливість традицій, що формують наше суспільство і єднають покоління.

Святкового настрою додали виконавці Юрій Свічкар і Мар’яна Слюсар. Кульмінацією став яскравий університетський флешмоб «Вишиванка – броня нескореного серця». Виступ Івана Кобця з композицією «Україна» ще раз підкреслив незламність духу і гордість за нашу державу.

Це свято ще раз довело: поки ми вдягаємо вишиванку – ми пам’ятаємо, хто ми є. Ми – українці. Ми – вільні.