Партнери проекту RE-DIRECTION успішно виконали перше завдання WP2, зосереджуючись на виявленні прогалин у навичках здобувачів освіти у системах вищої освіти України та Грузії. Ці спільні зусилля передбачали детальне кабінетне дослідження, проведене п’ятьма українськими та п’ятьма грузинськими університетами. Основна мета полягала в тому, щоб визначити недоліки в трьох критичних сферах: цифрова трансформація, сталий розвиток і інклюзивність. Результати цього дослідження забезпечують порівняльний аналіз освітніх ландшафтів в обох країнах й окреслюють шляхи покращення надання освітніх послуг.
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ І ПОРІВНЯННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Дослідження, проведене в рамках WP2, демонструє узгоджені зусилля як України, так і Грузії щодо приведення своїх систем вищої освіти у відповідність із сучасними світовими стандартами. Незважаючи на численні виклики, включаючи пандемію COVID-19 і соціально-політичні проблеми, обидві країни продемонстрували стійкість і здатність пристосовуватися до нових викликів. Спільне дослідження висвітлило як досягнутий прогрес, так і сфери, що потребують покращення.
Основними напрямами дослідження були цифрова трансформація, сталий розвиток та інклюзивність. Ці сфери мають вирішальне значення для модернізації освіти, забезпечення її доступності для всіх здобувачів і підготовки студентів до майбутніх викликів. Результати дослідження дають комплексний огляд того, як ці сфери розглядаються в українських і грузинських закладах вищої освіти, висвітлюючи як сильні сторони, так і прогалини в підготовці здобувачів освіти.
ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ
Україна:
Українська система освіти досягла помітних успіхів у цифровій трансформації завдяки декільком постановам Міністерства освіти і науки. Норми підтримують цифрову та дистанційну освіту, використовуючи такі платформи, як Google Classroom, Microsoft Teams, Cisco Webex і Zoom. Ці інструменти спрямовані на підвищення доступності знань, управління часом і навичок критичного мислення серед студентів.
Однак залишається декілька проблем. Технологічні розриви серед персоналу, нестабільні зв’язки на деяких платформах та відсутність сучасного обладнання заважають повноцінному впровадженню нових методів і технологій. Крім того, існує значний «технологічний розрив» між викладачами та здобувачами – деяким педагогам бракує мотивації та компетенції для впровадження сучасних методів навчання.
Грузія:
Підхід Грузії до цифровізації характеризується сильною підтримкою національних стратегій, які відповідають європейським стандартам. Уряд ініціював реформи для розширення можливостей електронного навчання та визнання дистанційно отриманих кваліфікацій. Основна увага приділяється оснащенню студентів і персоналу цифровими навичками для покращення догляду за пацієнтами, клінічних результатів і надання медичної допомоги.
Незважаючи на ці зусилля, зберігаються прогалини, особливо в рівному доступі до цифрових ресурсів для незахищених груп населення та віддалених районів. Відсутність достатніх цифрових можливостей для забезпечення мобільності учнів і персоналу, а також недостатні знання та засоби для роботи з цифровими середовищами залишаються серйозними проблемами.
СТАЛИЙ РОЗВИТОК
Україна:
Сталість в українській медичній освіті керується національними постановами, спрямованими на підвищення якості та доступності навчання. Медичні вищі навчальні заклади зосереджені на озброєнні студентів навичками, необхідними для сталого розвитку, включаючи стійкість, вирішення проблем та етичну обізнаність. Однак існують помітні прогалини, такі як відсутність критичного мислення та міждисциплінарних взаємодій у навчальних програмах.
Ці недоліки перешкоджають здатності медичних працівників ефективно працювати в різних середовищах охорони здоров’я. Відсутність навчання лідерським навичкам в освітніх програмах ще більше загострює проблему, змушуючи випускників шукати додаткові кваліфікації для керівних посад.
Грузія:
Сталість закладена в національну освітню стратегію Грузії та підтримується проектами, що фінансуються ЄС. Ці ініціативи спрямовані на сприяння інноваціям і комерціалізації наукових проектів, поєднання освітньої та підприємницької діяльності. Програми бізнес-адміністрування в Грузії, однак, потребують більш чіткого акценту на сталому розвитку з чіткою інтеграцією екологічних компетенцій і навичок.
Прогалина в наголосі на сталий розвиток в рамках академічних програм означає, що студенти можуть бути не повністю готові до вирішення екологічних і суспільних проблем у своїй професійній кар’єрі. Для кращої підготовки майбутніх фахівців необхідні більш комплексні навчальні програми, які включають сталість як основний компонент.
ІНКЛЮЗИВНІСТЬ
Україна:
Інклюзивність в українській медичній освіті підтримується різними національними правилами, які надають можливості для студентів з обмеженими можливостями та тих, хто постраждав від соціальних факторів. Однак впровадження стикається з такими проблемами, як мовні бар’єри для іноземних студентів і недостатнє представництво різних груп пацієнтів у медичній підготовці.
Потреба в більш комплексних заходах інклюзивності на рівні вищої освіти очевидна, включаючи кращу інфраструктуру та підтримку студентів з обмеженими можливостями. Забезпечення інклюзивної освіти має виходити за межі законодавчої підтримки до практичної реалізації в аудиторіях і клінічних установах.
Грузія:
Грузія досягла значного прогресу в інклюзивній освіті, збільшивши фінансування та підтримку учнів з особливими освітніми потребами. Національна стратегія спрямована на забезпечення рівного доступу до інклюзивної та якісної освіти для всіх. Однак основна увага зосереджена на середній освіті, і заклади вищої освіти повинні посилити свої заходи інклюзивності.
Проблеми включають адаптацію фізичного середовища, методології навчання та надання адекватної підтримки студентам з обмеженими можливостями. Зусилля щодо інклюзивності мають поширюватися на вищу освіту, щоб гарантувати, що всі студенти, незалежно від їхнього фізичного чи соціально-економічного походження, мають рівні можливості для досягнення успіху.
Висновки WP2 проекту RE-DIRECTION висвітлюють як досягнення, так і виклики в освітніх системах України та Грузії. Усунення виявлених прогалин у навичках у сферах цифровізації, сталого розвитку та інклюзивності має вирішальне значення для узгодження вищої освіти зі світовими стандартами та підготовки студентів до майбутніх викликів. Ці висновки будуть керувати майбутніми ініціативами, спрямованими на подолання розривів і підвищення якості вищої освіти, забезпечуючи її інклюзивність, стійкість і цифрові знання.
Більше деталей за посиланням: https://re-direction.org/
The RE-DIRECTION project partners have successfully completed the first task of Work Package 2 (WP2), focusing on identifying skill gaps in the higher education systems of Ukraine and Georgia. This collaborative effort involved detailed desk research conducted by five Ukrainian universities and five Georgian universities. The primary aim was to pinpoint deficiencies within three critical domains: Digitalization, Inclusivity, and Sustainability. The findings from this extensive research provide a comparative analysis of the educational landscapes in both countries and pave the way for targeted improvements. This press release outlines the general findings and provides a detailed analysis of each domain.
GENERAL ANALYSIS AND COMPARISON OF FINDINGS
The research conducted under WP2 reveals a concerted effort by both Ukraine and Georgia to align their higher education systems with contemporary global standards. Despite facing numerous challenges, including the COVID-19 pandemic and socio-political disruptions, both countries have shown resilience and adaptability. The collaborative research highlighted both the progress made and the areas needing improvement within their educational frameworks.
The key focus areas of the research were Digitalization, Inclusivity, and Sustainability. These domains are critical for modernizing education, ensuring it is accessible to all, and preparing students for future challenges. The research findings provide a comprehensive overview of how these domains are addressed in Ukrainian and Georgian higher education institutions, highlighting both the strengths and gaps in their current approaches.
DIGITALIZATION
Ukraine:
The Ukrainian educational system has made notable strides in digital transformation, driven by several decrees from the Ministry of Education and Science. Regulations support digital and distance education, leveraging platforms like Google Classroom, Microsoft Teams, Cisco Webex, and Zoom. These tools aim to enhance knowledge accessibility, time management, and critical thinking skills among students.
However, several challenges remain. Technological gaps among staff, unstable connections on some platforms, and a lack of up-to-date equipment hinder full implementation. Additionally, there is a significant “technological gap” between teachers and students, with some educators lacking motivation and competencies to adopt modern teaching methods.
Georgia:
Georgia's approach to digitalization is characterized by strong support from national strategies that align with European standards. The government has initiated reforms to enhance e-learning opportunities and recognize remotely acquired qualifications. The focus is on equipping students and staff with digital skills to improve patient care, clinical outcomes, and healthcare delivery.
Despite these efforts, gaps persist, particularly in equitable access to digital resources for disadvantaged groups and remote areas. The lack of sufficient digital opportunities for fulfilling the mobility of learners and staff, as well as insufficient knowledge and facilities for working with digital environments, remain significant challenges.
SUSTAINABILITY
Ukraine:
Sustainability in Ukrainian medical education is guided by national decrees aimed at improving the quality and accessibility of learning. Medical higher education establishments focus on equipping students with skills necessary for sustainable development, including resilience, problem-solving, and ethical awareness. However, there are notable gaps, such as a lack of critical thinking and interdisciplinary interactions within the curricula.
These deficiencies hinder the ability of medical professionals to work effectively in diverse healthcare environments. The absence of leadership skills training in education programs further exacerbates the problem, compelling graduates to seek additional qualifications for executive positions.
Georgia:
Sustainability is embedded in Georgia's national educational strategy and supported by EU-funded projects. These initiatives aim to foster innovation and commercialization of scientific projects, aligning educational and entrepreneurial activities. The business administration programs in Georgia, however, need a more explicit focus on sustainability, with a clear integration of green competencies and skills.
The gap in emphasizing sustainable development within academic programs means that students might not be fully prepared to address environmental and societal challenges in their professional careers. More comprehensive curricula that incorporate sustainability as a core component are necessary for better preparation of future professionals.
INCLUSIVITY
Ukraine:
Inclusivity in Ukrainian medical education is supported by various national regulations that provide opportunities for disabled students and those affected by social factors. However, the implementation faces challenges such as language barriers for foreign students and inadequate representation of diverse patient populations in medical training.
The need for more comprehensive inclusivity measures at the higher education level is evident, including better infrastructure and support for students with disabilities. The provision of inclusive education must go beyond legislative support to practical implementation in classrooms and clinical settings.
Georgia:
Georgia has made significant progress in inclusive education, with increased funding and support for students with special educational needs. The national strategy aims to provide equal access to inclusive and quality education for all. However, the focus has predominantly been on secondary education, and higher education institutions need to enhance their inclusivity measures.
Challenges include adapting physical environments, teaching methodologies, and providing adequate support for students with disabilities. The inclusivity efforts must extend to higher education to ensure that all students, regardless of their physical or socio-economic backgrounds, have equal opportunities to succeed.
The findings from WP2 of the RE-DIRECTION project highlight both the achievements and challenges in the educational systems of Ukraine and Georgia. Addressing the identified skill gaps in the domains of Digitalization, Sustainability, and Inclusivity is crucial for aligning higher education with global standards and preparing students for future challenges. These insights will guide future initiatives to bridge the gaps and enhance the quality of higher education, ensuring it is inclusive, sustainable, and digitally proficient.
Funded by the European Union. Views and opinions expressed are however those of the author(s) only and do not necessarily reflect those of the European Union or European Education and Culture Executive Agency (EACEA). Neither the European Union nor the European Education and Culture Executive Agency can be held responsible for them.
More details about the project: https://re-direction.org/