Участь науковців факультету історії, етнології і права у роботі
«Історіографічних студій»

12.06.2017 р.

Започатковані проф. Сергієм Корновенком у 2015 році «Історіографічні студії» стали змістовною фактологічною, методологічною та історіографічною складовою розвитку сучасної історичної науки. За декілька років існування «Студії» об’єднали навколо себе десятки науковців та краєзнавців з різних куточків України. Особливістю цього заходу є його винятковість щодо організації, проведення, комплексного поєднання історії, краєзнавства, археології, етнографії, архітектурного будівництва, географічного середовища, геології з залученням кращих регіональних спеціалістів з перелічених наукових сфер.

Перші «Історіографічні студії» проходили на базі Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Програма заходу була нетиповою, але, як засвідчили результати, плідною та ефективною. Адже робота у секціях була розрахована на декілька днів та перенесена за стіни навчального закладу. Тому учасники зібрання ґрунтовно ознайомилися з Національним історико-культурним заповідником «Чигирин», провели жваві дискусії у відреставрованій резиденції Богдана Хмельницького, ознайомилися з історією знаменитого Мотронинського монастиря, оглянули не менш знаменитий Суботів – місце, де проживав та був похований Б. Хмельницький, побували на території Холодноярської республіки – одного з символів української нескореності, стійкості та сили українського духу.

Особливо цінним стало безпосереднє спілкування з краєзнавцями, гідами сільського зеленого туризму, музейними працівниками й простими щирими людьми – носіями мовних особливостей, народних традицій та звичаїв благодатного черкаського краю.

Прикметно, що, оглядаючи наукові доробки учасників Перших «Історіографічних студій» стосовно подій Української революції середини XVII ст., гайдамацьких повстань, Коліївщини чи запеклої боротьби холодноярців проти радянської влади на чолі з легендарними Василем Чучупакою, Іваном Деркачем, Костем Блакитним та багатьма іншими отаманами, впадає у вічі збільшення фактографічного різноманіття, розширення наукового кругозору авторів, використання ними побаченого та почутого як наочного історичного першоджерела.

Другі «Історіографічні студії» відбулися на базі Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського у жовтні 2015 року. Їх метою стало ознайомлення учасників зібрання з історією України крізь призму зіставлення історичних артефактів духовної та матеріальної культури Поділля з артефактами інших регіонів України. Відкрита секційна робота здійснювалася на місцях боїв козацьких полків Івана Богуна та Данила Нечая проти польських військ у 1651 році, на території музея-садиби М. І. Пирогова, історико-культурного заповідника «Меджибіж», ставці Гітлера «Вервольф».

Плідною виявилася дискусія під час перебування учасників наукового заходу на території історико-культурного заповідника «Буша». Завдяки вміло організованій оглядовій екскурсії його директором й краєзнавцем Олександром Пірняком, присутні фахівці збагатили свої знання практично з усіх періодів української історії. Наприклад, на території заповідника містяться законсервовані об’єкти пам’яток трипільської культури, тут знаходиться унікальне козацьке кладовище та єдине у Європі вціліле язичницьке капище. На думку спеціалістів, воно сягає часів черняхівської культури, що підтверджується наявністю відповідних археологічних матеріалів, виявлених Валентином Даниленком та Іоном Винокуром. Під час обстеження території колишнього замку та його башти, краєзнавець на місцевості змалював увесь трагізм оборони Буші 1654 року, коли містечко та його жителі були безжалісно знищені переважаючими польськими військами.

З 2 по 4 червня 2017 року на базі Науково-дослідницького центру «Лукомор’є» та наукового щоквартальника «Емінак» відбулися Треті «Історіографічні студії». У заході взяли участь історики з Миколаєва, Черкас, Дрогобича, Вінниці. Модератором пленарного засідання став завідувач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Чорноморського державного університету ім. Петра Могили проф. Олександр Тригуб. Він детально ознайомив присутніх з роботою Науково-дослідницького центру, охарактеризував історичні та природні пам’ятками Миколаївщини, зазначивши, що у цьому році Миколаївська область відзначає свій 80-літній ювілей.

Наукові доповіді пленарного засідання вирізнялися новизною та актуальністю. Представлені дослідницькі результати стосувалися не лише широкого спектра національної історії, методик її дослідження та історіографії, а й сучасного стану освіти й науки в умовах їхнього реформування, адміністративної децентралізації, зростаючої внутрішньої та зовнішньої конкуренції на ринку освітніх послуг. Проректор із наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького проф. Сергій Корновенко крізь призму міжнародного співробітництва зробив ґрунтовний порівняльний аналіз специфіки та сучасних завдань вищої школи Польщі, Білорусії, України та країн Балтії. Вчений наголосив, що суспільні виклики спонукають вищу школу бути завжди на крок попереду, прогнозуючи появу нових професій та забезпечуючи їх якісними фахівцями.

Професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Віталій Тельвак у своєму виступі зупинився на методології наукового дослідження, поділившись специфікою своєї наукової майстерні. Наприклад, він охарактеризував стан дослідження наукової спадщини Михайла Грушевського у США, Канаді, країнах Західної Європи та Україні. Історик високо оцінив внесок вітчизняних дослідників у стрімкий розвиток сучасного грушевськознавства, незважаючи на перерву, спричинену радянськими ідеологічними чинниками.

Питанням методології присвятив свій виступ й завідувач кафедри всесвітньої історії ВДПУ ім. М. Коцюбинського проф. Олег Мельничук. Застосовуючи метод компаративного аналізу, вчений охарактеризував розвиток соціального страхування як однієї з провідних організаційно-правових форм соціального захисту робітників і службовців країн Західної Європи у XX ст.

Викладач вищої категорії Черкаського художньо-технічний коледжу, кандидат історичних наук Андрій Берестовий представив свої наукові здобутки. Ним з’ясовано особливості податкової політики російського царату в українському селі в умовах Столипінської аграрної реформи. Докторант ЧНУ ім. Б. Хмельницького Юрій Степанчук показав динаміку історіографічного образу Богдана Хмельницького в академічній історіографії за останні сто п’ятдесят років.

Побажання успішної роботи та свої привітання учасникам наукового зібрання надіслали директор Навчально-наукового інституту історії і філософії ЧНУ ім. Б. Хмельницького проф. Наталя Земзюліна, декан Інституту історії, етнології і права ВДПУ ім. М. Коцюбинського проф. Юрій Зінько та завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЧНУ ім. Б. Хмельницького проф. Анатолій Морозов. У привітанні, зокрема, він зазначив, що започаткована діяльність має важливе значення для зміцнення регіональних наукових зв’язків, сприятиме популяризації національної ідентичності та відродженню історичної пам’яті нашого народу.

Секційна робота вже традиційно проводилася на території музейно-історичних та культурницьких об’єктах Миколаївщини. Зокрема, історики відвідали та обговорили експозиції унікального військового музею – Музею ракетних військ стратегічного призначення, для створення якого була використана бойова позиція ракетного полку 46 ракетної дивізії Ракетних військ стратегічного призначення. Детально ознайомилися з історією та історичними пам’ятками міста Очакова – давнього українського міста, яке завжди було у центрі геополітичної уваги Росії, Туреччини, Кримського ханства, українських гетьманів та запорозьких козаків. Зокрема, останні наполегливо намагалися контролювати знаменитий торгівельний шлях, що пролягав через Очаків з Туреччини до Росії та Балтії.

Надзвичайними враженнями наповнила членів зібрання робоча екскурсія до Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія». Відомо, що грецька цивілізація на Півдні України проіснувала тисячу сто років – від VI ст. до н. е. по V ст. н.е. Греки, заснувавши цілу низку своїх міст-полісів, шляхом торгівлі та інших суспільно-економічних стосунків здійснювали величезний вплив на місцеве населення скіфів, сарматів та давніх слов’ян. Можливо, що знаменита золота пектораль з Товстої Могили була виготовлена грецькими майстрами на замовлення скіфського царя.

Професійним та відданим своїй справі екскурсоводам через пам’ятки матеріальної та духовної культури стародавньої Ольвії вдалося показати цивілізаційні масштаби грецької колонізації південних рубежів України. Характерно, що її тодішнє корінне населення, не втрачаючи своєї ідентичності, тісно співпрацювало з греками, що сприяло довготривалому існуванні грецьких міст-держав.

Насамкінець хочу зазначити, що упродовж роботи «Історіографічних студій» панує ділова і водночас доброзичлива та дружня атмосфера. Вчені отримують задоволення від спілкування, поглиблюють свої методичні навики, збагачуються конкретними професійними порадами від своїх колег.

Ю. С. Степанчук – доцент кафедри історії та культури України

переглядів: 1