9 лютого 2020 року виповнилося 100 років від дня народження
Ройченка Григорія Івановича
доктора сільськогосподарських наук,
професора кафедри географії
Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
Григорій Іванович належить до когорти відомих учених у галузі географії та ґрунтознавства, він один із кращих знавців природи і ґрунтів. Його наукова та професійна діяльність стала визначальною для Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, адже саме Григорій Іванович був першим завідувачем кафедри географії.
Народився 9 лютого 1920 року у Сумській області, де мальовничі краєвиди та родючі землі краю захоплювали й надихали на творчі роздуми та бажання навчатися й займатися науковою діяльністю. Той факт, що Григорій Іванович народився у робітничій сім'ї став визначальним у виборі спеціальності, яку обрав видатний ґрунтознавець як для навчання, так і для діяльності протягом усього життя. Адже після закінчення середньої школи у 1938 році він вступив на геолого-ґрунтознавчий факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, де навчався за спеціальністю «ґрунтознавство».
Григорій Іванович навчався в університет захоплено та натхненно. Проте у зв’язку з вторгненням німецько-фашиських військ на територію СРСР з квітня 1943 він став курсантом Сведловського піхотного училища. І після закінчення училища у серпні 1943 року і до кінця війни воював проти німецько-фашиських загарбників на 2 і 4 українських фронтах у складі 63 механізованої бригади 7 механізованого корпуса. За участь у ІІ світовій війні нагороджений багатьма державними нагородами – орденами та медалями.
Після закінчення війни Григорій Іванович повернувся до навчання в університеті, який успішно закінчив у 1947 році.
В цей час доля подарувала Григорію Івановичу можливість працювати у науковій сфері, займатися улюбленою справою, проте згідно перерозподілу він був направлений не на батьківщину, а у Киргизію, де пропрацював 23 роки. В цей час з 1947 року і до 1970 року відбувся процес становлення Григорія Івановича у професійній та науковій діяльності, адже саме в цей період він пройшов шлях в Киргизькій Академії наук та в Інституті ґрунтознавства Киргизької РСР від молодшого наукового співробітника до завідувача сектором генезису, географії і картографії ґрунтів.
Так з 1949 по 1952 рр. навчався в аспірантурі Киргизького філіалу. У 1952 р. став молодшим науковим співробітником. У 1953 р. отримав вчений ступінь кандидат сільськогосподарських наук, а у 1954 р. – вчене звання старший науковий співробітник за спеціальністю «ґрунтознавство». З 1955 – 1966 рр. став завідувачем лабораторії генезису, географії, картографії АН Киргизької СРС. У 1966 році нагороджений грамотою Президіуму Верховної Ради Киргизької СРС. З 1966 по 1970 рр. – завідувач сектору Киргизького НДІ ґрунтознавства Киргизької СРС. В цей час у 1968 р. він отримав вчений ступінь доктор сільськогосподарських наук та у 1970 р. – вчене звання професор зі спеціальності «ґрунтознавство». Читав курс лекцій по географії ґрунтів у Киргизькому університеті, які студенти завжди з увагою слухали, адже Григорій Іванович мав гострий розум та вмів зацікавити студентів.
У 1970 році Григорій Іванович повертається на батьківщину і стає завідувачем кафедри ґрунтознавства і проректором з наукової роботи Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту. З грудня 1974 р. він заступник директора з наукової роботи Українського науково-дослідного інституту з захисту ґрунтів від ерозії, куди був направлений в порядку переводу.
З величезним досвідом, маючи високі здобутки у науковій діяльності Григорій Іванович у 1976 році переїжджає до Вінниці, де його діяльність стає визначальною для університету (тоді інституту).
25 вересня 1976 року його зарахували на посаду завідувача кафедри географії Вінницького державного педагогічного інституту ім. М. Острозького. На початку діяльності на кафедрі працювало 7 викладачів, з них 1 доктор – Ройченко Г. І., 1 доцент, 1 старший викладач, кандидат наук, 4 асистента.
З самого початку своєї діяльності на кафедрі географії Григорієм Івановичем була організована робота направлена передусім на забезпечення кафедри високваліфікованими кадрами. В той час на кафедрі читалося 16 дисциплін. А вже через 5 років у 1981 році на кафедрі працювало 15 викладачів – 1 професор, 6 к.н., (2 доценти і 4 старших викладачів), 6 асистентів.
Григорій Іванович приділяв багато уваги розвитку наукового світогляду студентів. Практика студентів здійснювалась на Кольський півострів, Кавказ, Крим, Карпати, Середню Азію та Урал. Діяв студентський географічний клуб «Меридіан», який має важливе значення і до сьогодні.
Автор близько 100 праць з ґрунтознавства, серед яких «Атлас Киргизької РСР», науковий керівник колективної монографії «Природа Вінницької області» та «Географічного атласу Вінницької області».
Усі, кому доводилось працювати пліч-о-пліч з Григорієм Івановичем, завжди з теплом згадують моменти і ділового, і просто людського спілкування. Він завжди з розумінням відносився до колег та студентів, їх потреб та проблем.
Переглядів: 1