Всеукраїнська науково-практична конференція «Мовна параметрія українського національного дискурсу (на пошану пам’яті доктора філологічних наук, професора П.С. Дудика)»
10 червня 2026 року виповнюється 100 років від дня народження Петра Семеновича Дудика – ученого, чиї ідеї, наукова глибина й відданість українському слову залишили вагомий слід у вітчизняному мовознавстві.
26 березня 2026 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Мовна параметрія українського національного дискурсу (на пошану пам’яті доктора філологічних наук, професора П.С. Дудика)», ініційована й організована кафедрою української мови факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Співорганізаторами наукового форуму стали Інститут української мови НАН України, кафедра української філології Хмельницького національного університету, кафедра української мови та методики її навчання Житомирського державного університету імені Івана Франка, навчально-науковий інститут української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, кафедра української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
Метою проведення конференції було вшанувати пам’ять видатного дослідника, патріота, педагога Петра Семеновича Дудика, а також продовжити ту інтелектуальну традицію, яку він формував — традицію глибокого осмислення мови як живого, динамічного явища, що відображає історію, культуру, мислення й цінності народу.
З вітальним словом до учасників звернулися:
Алла Миколаївна Коломієць, доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (голова організаційного комітету конференції);
Павло Юхимович Гриценко, професор, доктор філологічних наук, директор Інституту української мови НАН України;
Віталій Олександрович Гандзюк, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, декан факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха.
На пленарному засіданні виголосили доповіді:
Ольга Андріївна Павлушенко, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач катедри української мови Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
«Патріот, науковець, педагог: на пошану пам’яті професора Петра Семеновича Дудика»;
Михайло Миколайович Торчинський, доктор філологічних наук, професор, професор катедри української філології Хмельницького національного університету
«Функціонування імен по батькові у складі сучасних антропоформул»;
Людмила Олександрівна Ткач, доктор філологічних наук, професор катедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
«Никифір Григоріїв та його географічно-історичний нарис „Поділля” (1918 р.) у сучасному „мовознавчому зчитуванні”;
Зоряна Олегівна Купчинська, доктор філологічних наук, професор, професор катедри української мови Львівського національного університету імені Івана Франка
«Антропонімія Поділля ХVII ст.: лексикографічний аспект»;
Андрій Олександрович Колесников, доктор філологічних наук, професор, завідувач катедри української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету
«Питання врахування наукових граматичних концепцій у шкільному курсі української мови»;
Юлія Олександрівна Цигвінцева, доктор філософії (PhD), науковий співробітник відділу лексикології, лексикографії та структурно математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України; доцент катедри української мови та прикладної лінгвістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Автоматична параметризація українськомовного тексту системою “TextAttributor 1.0”».
Особливе місце в програмі конференції було відведене круглому столові, присвяченому пам’яті професора П. С. Дудика. Меморіальний захід об’єднав тих, хто мав честь знати, працювати поруч і вчитися в професора Петра Семеновича Дудика. Ця зустріч стала особливою, наповненою не лише спогадами, а й глибокою вдячністю, адже кожен із її учасників у різний час і за різних обставин отримав від Петра Семеновича щось більше ніж знання – приклад чесності в науці, вимогливості до себе та щирої відданості своїй справі. Меморіальний круглий стіл об’єднав спогади, думки, наукові й людські історії, пов’язані з Петром Семеновичем, і став не лише даниною пам’яті, а й продовженням тієї інтелектуальної й людської традиції, яку створив і залишив нам професор П. С. Дудик – патріот, талановитий лінгвіст-дослідник, педагог, харизматична особистість, світла людина.
Тематика конференції надзвичайно широка й водночас концептуально цілісна. Вона охопила як фундаментальні, так і прикладні аспекти сучасної лінгвістики. У центрі уваги постали актуальні питання лінгвістичної теорії, які визначають методологічні засади науки про мову, а також дослідження мови в її діахронному розвитку, що дозволяють побачити глибинні процеси формування українського мовного простору. Були представлені студії з лінгвістики тексту, прагмалінгвістики та лінгвостилістики — адже саме через текст розкривається функціонування мови в реальному комунікативному середовищі. У своїх доповідях досвідчені науковці та молоді дослідники зверталися до теоретичних та прикладних аспектів лексикології, фразеології, лексикографії та граматики, які забезпечують системне розуміння мовної структури. У колі уваги також були актуальні проблеми ономастики та діалектології, що зберігають мовну пам’ять народу, його регіональну різноманітність і культурну самобутність. Водночас сучасна наука не може обійтися без міждисциплінарних підходів, тому важливе місце в роботі конференції посіли соціолінгвістика, психолінгвістика, когнітивна та нейролінгвістика, які відкривають нові горизонти розуміння мовної діяльності людини. Окремий вимір обговорення мови як суспільного феномену — це перекладознавство та лінгвокультурна комунікація, адже в умовах глобалізації саме переклад стає мостом між культурами, а також зіставне мовознавство, що дозволяє глибше усвідомити специфіку української мови у світовому контексті. Доповідачі не оминули увагою і мову сучасних медіа, яка сьогодні є одним із найпотужніших чинників формування суспільної свідомості, а також літературні контексти доби національного спротиву українців — тематику, що набуває особливої актуальності в нинішніх історичних обставинах, коли слово стає інструментом боротьби, ідентичності та національної єдності. Важливим напрямом роботи конференції була й сучасна лінгводидактика, адже саме від ефективності викладання мови залежить формування нових поколінь носіїв українського слова — свідомих, компетентних, культурно вкорінених.
Окрім закладів вищої освіти, які стали співорганізаторами конференції, у ній взяли участь науково-педагогічні працівники, аспіранти, здобувачі Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Львівського національного університету імені Івана Франка, Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ, Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка», Ізмаїльського державного гуманітарного університету, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Національної академія Служби безпеки України, Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, Міжнародного університету (м. Одеса), Національного університету «Одеська юридична академія», Одеського національного морського університету.
