Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.
"Подільська регіональна лексикологія: стан та перспективи"
24.14.2014 р.
СКАРБИ ПОДІЛЬСЬКОГО СЛОВА
Світ подільського говору колоритний і багатоголосий, дзвінкий і журливий, у ньому слів, як зірниць на небі, як позьомок на лісовій галявині, як гниличок під дикорослою грушею, як пашні на щедрих подільських ланах.
Увесь світ можемо відшукати в подільських словах – усе, що тільки можна гадкою сягнути, пов’язане зі звичним укладом життя, щоденною працею та моральними засадами подоляків.
Спливає час, змінюються всі сфери життя, технічний прогрес сягнув подільської глибинки – і це не може не позначитися на лексичному складі мови. Але існує й інша загроза: за роки Незалежності з мапи України зникло 641 село (станом на квітень минулого року), 3 з них – на Вінниччині.
З огляду на це, все актуальніше звучать слова директора Інституту української мови НАН України – професора Гриценка П.Ю.: "Вивчення подільського діалекту, представлення його структури в контексті інших українських діалектів та інших мов – це одне з невідкладних завдань українського мовознавства, насамперед – мешканців цього краю чи вихідців з Поділля, для кого подільське мовлення є симфонією рідного краю і символом рідних порогів".
Саме така мета об’єднала 24 квітня 2014 р. шанувальників подільського народного слова в стінах Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського на ІІІ Регіональній студентській науковій конференції "Подільська регіональна лексикологія: стан та перспективи".
У роботі наукового форуму взяли участь представники всіх подільських ВИШів, які займаються науковими дослідженнями регіональної лексики, а саме: Хмельницький національний університет, Кам’янець-Подільський державний університет імені Івана Огієнка, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, а також Житомирський державний університет імені Івана Франка.
На пленарному засіданні власні наукові розвідки репрезентували, д.філол.н., проф. Павликівська Н. М. ("Мікрогідроніми Вінниччини крізь призму українського словотвору"), завідувач Навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Пірус Т. П. ("Писанкова мова Поділля"), к.філол.н., доц. Павлушенко О. А. ("Антропоніми як засіб вираження художнього концепту в мовотворчості Михайла Стельмаха"), к.філол.н. асист. Гороф’янюк І. В. ("Вербалізація концепту «голод» у подільських діалектних автобіографчних текстах"), студентка ІV курсу інституту філології й журналістики Кравчук Д. В. ("Фольклорні тексти різночасової фіксації як джерело вивчення динаміки подільського говору").
Студенти ділилися власними науковими розвідками у форматі 5 секційних засідань: «Онімний ландшафт Поділля» (керівник – д.філол.н., проф. Павликівська Н. М.), «Лексико-семантичні особливості подільського говору» (керівник – к.філол.н., асист. Гороф’янюк І. В.), «Лінгвістичне портретування говірок Поділля» (керівник – к.філол.н., доц. Павлушенко О.А.), "«Етнолінгвістичні студії духовної культури подолян" (керівник – к.філол.н., доц. Кухар Н.І.), "Лінгвістика тексту письменників-подолян" (керівник – д.філол.н., доц. Слободинська Т.С.).
На підсумковому пленарному засіданні керівники всіх секцій відзначили високий рівень підготовки наукових доповідей, майстерність виступів і належний рівень володіння студентами матеріалом досліджень.
Матеріали наукової конференції опубліковано окремою 3-ою частиною 12-го випуску збірника наукових статей студентів інституту філології й журналістики "Філологічні студії". який був презентований кожному учасникові конференції.
На завершення роботи ІІІ Регіональної студентської наукової конференції "Подільська регіональна лексикологія: стан та перспективи" була організована екскурсія учасників до Музею-садиби М. І. Пирогова.