09.03.2026 р.
Спадщина Тараса Шевченка — це жива енергія, що сьогодні пульсує в серці кожного українця. Мистецький захід «Пророче слово крізь віки» став особливим моментом переосмислення постаті генія, чиї дороги у 1846 році пролягли через наше мальовниче Поділля.
Від затишних сіл Вінниччини до величної Кам’янецької фортеці — Кобзар вбирав у себе дух нашого краю, який згодом відлунив у його безсмертних творах та записаних тут фольклорних перлинах.
З вітальним словом до присутніх звернулася професор Наталія Лазаренко.
Особливої емоційної напруги події надало музичне втілення шевченківських думок. Глибоко та проникливо прозвучала пісня «Думи мої» у виконанні студента факультету мистецтв і художньо-освітніх технологій Івана Кобця, чий голос став мостом між минулим та сучасністю. Поетичне слово Кобзаря, що не знає кордонів, зазвучало також англійською мовою у виконанні студентки факультету іноземних мов Катерини Єфімчук, підкреслюючи світовий масштаб його пророцтв.
Музичну палітру свята майстерно доповнили виступи визнаних митців. Жіноча хорова капела під керівництвом Ольги Мартиновської та хормейстера Марії Шпортій подарувала присутнім щирі народні мелодії, а сольні виступи заслуженої артистки України Наталії Лановенко, артистки Вінницького академічного музично-драматичного театру імені М. Садовського Світлани Басовської та народної артистки України Ірини Швець наповнили залу високим мистецтвом. Кожен виступ, чи то супровід концертмейстера Юрія Лопатка, чи то велична гра народного оркестру народних інструментів під орудою Юрія Кшивака, створював атмосферу справжнього духовного єднання.
Мистецький простір заходу гармонійно доповнила художня виставка викладачів та студентів кафедри мистецьких дисциплін дошкільної та початкової освіти та кафедри образотворчого, декоративного мистецтва, технологій і безпеки життєдіяльності. Полотна, представлені в експозиції, стали візуальним продовженням шевченківського слова, де в кожному мазку пензля відчувалася любов до рідної землі та незламність духу. Завершилася зустріч спільним усвідомленням: ми — саме те покоління, про яке мріяв поет, і сьогодні, тримаючи свій інтелектуальний та культурний фронт, ми впевнено йдемо до перемоги, оберігаючи свою мову та волю.