Fb VSPU
Vk VSPU
VSPU.EDU.UA
ico-vspu
ВІННИЦЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ - ПЛЕКАЄ МУДРЕ, ДОБРЕ, ВІЧНЕ!

Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.


ІІ Всеукраїнська наукова конференція
«Творчість Юрія Клена і міжвоєнна доба в український літературі: історичні основи, естетичні контексти, культурні особливості»

14.04.2011 р.

Організатор: Інститут філології і журналістики

14–15 квітня 2011 року в Інституті філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського відбулася ІІ Всеукраїнська наукова конференція із серії «Літературні контексти ХХ століття» на тему: «Творчість Юрія Клена і міжвоєнна доба в українській літературі: історичні основи, естетичні контексти, культурні особливості». Організували її кафедра української літератури Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського і кафедра теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. На адресу оргкомітету надійшло 76 заявок, а в роботі конференції взяли участь більше 30 учасників.

Кафедра української літератури ВДПУ вже вдруге проводить Всеукраїнські конференції із серії «Літературні контексти ХХ століття». 2-3 квітня 2009 року тут пройшла І Всеукраїнська наукова конференція «Творчість Леоніда Мосендза у контексті вісниківського неоромантизму: історико-літературні та поетикальні аспекти» й отримала значний розголос в науковому світі.

Географія учасників цьогорічної конференції була надзвичайно широка: Київ, Львів, Івано-Франківськ, Дрогобич, Люблін (Польща), Донецьк, Хмельницький, Ізмаїл, Тирасполь (Придністров’я), Кам’янець-Подільський, Одеса, Рівне, Чернівці, Кіровоград, Ужгород та інші міста.

У вітальному слові проректор з виховної роботи Вінницького державного педагогічного університету, доц. О. Криворучко відзначив науковий потенціал університету та кафедри-організатора, побажав усім учасникам заходу плідної роботи й приємних вражень. Потому виступила в.о. директора Інституту філології й журналістики, завідувач кафедри української літератури, проф. І. Руснак, яка окреслила нові здобутки й подальші перспективи кафедри та інституту, розповіла про заходи конференції, побажала усім присутнім нових наукових відкриттів. На пленарному засіданні були заслухані виступи науковців І. Бурлакової «Жанрово-стильові домінанти новелістики Юрія Клена», М. Комариці «Міжвоєнний літературний полілог: «вістниківство» у рецепції католицької критики», І. Набитовича «Літературознавчо-методологічні стратеґії Освальда Бурґгардта – Юрія Клена», М. Васьківа «Український історичний роман міжвоєнного двадцятиріччя», Н. Янкової «Літературознавчі виступи Романа Бжеського на сторінках часопису «Волинь».



15.04.2011 р.


У рамках конференції працювало 5 секцій: «Естетичні концепти, літературно-критичні полеміки, культурологічні теорії української міжвоєнної доби» (кер. - О.Баган), «Жанрово-тематичне розмаїття і поетика творчого доробку Юрія Клена» (кер. - М. Васьків), «Творчість Юрія Клена і літературні контексти ХХ століття» (кер. - Ю. Мариненко), «Розвиток української журналістики міжвоєнної доби» (кер. - В. Гандзюк), «Мовознавчі аспекти творів Юрія Клена. Вивчення творчості письменника в школі» (кер. - І. Завальнюк).



Відбулося кілька презентацій, зокрема повного зібрання творів Богдана-Ігоря Антонича (за участю упорядника Данила Ільницького) і другого видання монографії «Знане і незнане про Антонича» (Львів, 2011) Ігоря Калинця. Цікаві дискусії щодо спільних наукових проблем тривали не тільки під час обговорень доповідей у залах університету, а й під час позасекційного спілкування. Підводячи підсумки конференції, учасники відзначили продуктивність таких зібрань, адже вдалося обмінятися досвідом, верифікувати ключові проблеми, відчути стратегію наукового пошуку, що визначатимуть майбутні дослідження творчої спадщини Юрія Клена.

БЕНКЕТ ІНТЕЛЕКТУ ТА СВЯТО СПІЛКУВАННЯ

Навіщо відбуваються наукові конференції? Чому визнані у світі наукові світила раптом відкладають усі важливі справи, купують квитки і їдуть інколи дуже неблизько, щоб взяти у них участь? Яку користь приносять ці наукові зібрання тим, хто ще тільки стає на стежку наукового пізнання світу – студентам, магістрантам, аспірантам? Ці питання далеко не риторичні. Адже наука – справа жива й динамічна, вона потребує живого спілкування: обміну науковими здобутками і відкриттями, жвавої полеміки, майстерності донесення своєї думки до широкої аудиторії, зрештою – просто натхнення, яке можливе тільки у творчому середовищі. Крім того, наукова конференція дає можливість бути рівним серед рівних, і ось уже сивочолий професор зацікавлено слухає доповідь аспіранта, а молоденький магістрант дозволяє собі пристрасно захищати свою точку зору у приватній, збоку слухаючи, ніби аж суперечці, коли ж ні – науковій полеміці, зі старшим колегою, автором кільканадцятьох монографій. Наукові конференції – це окремий мікро (макро?) світ, зрозумілий тільки обраним, бенкет інтелекту, космос, де зароджуються галактики нових ідей і вибухають протуберанці раптових наукових осяянь. Особливо ж коли наукові імпрези присвячені таким світовим величним і таємничим постатям, як видатний український поет-подолянин Освальд Бурґгардт (Юрій Клен), сутність і значення творчого світу якого хвилюватиме ще не одне покоління науковців. Великі і незабутні митці володіють незбагненним даром долати часові перепони, об’єднувати навколо себе мислителів різних епох.

Юрій Клен – автор грандіозних воістину пророчих поем «Прокляті роки» та «Попіл імперій» – довгий час був невідомим в Україні і тільки тепер розкривається у своїй незглибимій художньо-філософській сутності. Наукова конференція на тему: «Творчість Юрія Клена і міжвоєнна доба в українській літературі: історичні основи, естетичні контексти, культурні особливості», організована і проведена кафедрою української літератури, засвідчила щирий інтерес представників світової україністики до творчої спадщини митця і до Поділля - краю, де він народився, сформувався як особистість, німець за походженням, вивчив і навіки полюбив український народ і його мову. У Вінниці - некоронованій столиці Поділля, зібралися провідні науковці світу. Нехай цифри скажуть самі за себе: заявили про участь у конференції і надіслали свої наукові розвідки 78 науковців, котрі представили 29 навчальних та науково-дослідних закладів України й зарубіжжя, в т.ч. 25 докторів філологічних наук, професорів, 30 кандидатів філологічних наук, доцентів, а також, що особливо приємно, 22 студенти, аспіранти та пошукувачі. Зачаровано слухала молодь високоінтелектуальне слово тих, чиїми підручниками, монографіями та науковими розвідками користується з перших днів навчання в університеті – проректора з виховної роботи доц. О.В. Криворучка та в.о. декана-директора Інституту філології й журналістики д.ф.н. проф. І.Є.Руснак , д.ф.н., проф. Ігоря Набитовича (Люблін, Польща), Мар’яни Комариці (Львів), Наталії Сидоренко (Київ), Ірини Бурлакової (Київ), Миколи Васьківа (Кам’янець Подільський), доцентів Олега Багана (Дрогобич), Олени Бердник (Донецьк), Сніжани Новак (Дрогобич) та багатьох інших. Їхня заглибленість у творчий світ Юрія Клена дивувала і захоплювала, пробуджувала думку, спонукала до наукової творчості. Особливе ж зацікавлення молоді викликали дослідження молодих науковців: Данила Ільницького (Львів), Василя Пастушини (Львів), Олександра Вешелені (Вінниця) та інших. Так в активному обговоренні наукових повідомлень і пройшов перший день конференції. Наступного ж дня по обіді шановні гості отримали нагоду відвідати один з найцікавіших регіонів Вінниччини – Немирівщину, послухати з вуст неперевершеного оповідача, доц. каф. історії нашого університету А.Лисого розповідь про історію цього оспіваного багатьма митцями краю, його минуле й сьогодення, а також відвідати окрасу Поділля – Палац княгині Марії Щербатової, познайомитися з унікальним парком знаменитої Немирівської здравниці, відвідати у Вороновиці музей батька вітчизняної авіації - Олександра Можайського. Звичайно, двох днів, упродовж яких проходила конференція, надто мало для більш широкого ознайомлення гостей з усіма цікавинками та визначними місцями Вінниччини. Усе це – в майбутньому, адже, підводячи підсумки конференції, науковці дійшли згоди в тому, що подібні заходи мають бути систематичними, і визначили напрямки наступного наукового зібрання, яке буде присвячене творчості видатної української письменниці, уродженки с.Соболівки Теплицького району, Галини Журби. То ж, прощаючись з гостями, члени кафедри української літератури нашого університету говорили їм щиро: «До зустрічі на подільській землі!». Нехай же всі шляхи ведуть до подільського краю, а Вінниця зміцнюється у своєму статусі наукового центру українського літературознавства, зокрема з вивчення літературних контекстів ХХ століття. Інститут філології й журналістики, кафедра української літератури переконливо довели, що всі необхідні підвалини для цього успішно закладено.


Заслужений працівник культури України

доцент кафедри української літератури

Т.Яковенко