Fb

Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.

Літературно-музичний вечір
«Буде син, і буде мати, і будуть люде на землі…»

09.03.2017 р.


Весна подарувала світові таку величну людину, прекрасного поета, душу української нації – Тараса Григоровича Шевченка. Хочеться торкатися його святих слів, читати й перечитувати сторінка за сторінкою його прості та мудрі поезії.

«Буде син, і буде мати, і будуть люде на землі…» – під такою назвою в Мистецькому центрі ВДПУ відбувся літературно-музичний вечір, присвячений пам’яті великого Кобзаря. Шевченківські дні педуніверситет святкує по-особливому. Розпочалася концертна програма з виконання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» та «Садок вишневий коло хати» мішаною хоровою капелою ВДПУ (Диригент – Нінель Сізова, хормейстер – Анна Білозерська, концертмейстер – Наталія Воропаєва).




Голова Вінницької організації національної спілки письменників України Михайла Каменюка: привітав присутніх від імені письменників зі святим для України днем. Прочитав власні вірші про Тараса Шевченка, зазначивши, що його творчість відіграє величезне значення не лише для України, а й для всього світу в цілому.

Незабутнім став виступ Марічки Цьолух, котра зіграла на бандурі та заспівала українську народну пісню «Глибока кирниця». Веселих нот святу додав народний оркестр народних інструментів (художній керівник і диригент – Ірина Єфіменко, солістка – Олена Шинкар). Колектив представив пісню «Зоре моя вечірняя» на слова Тараса Шевченка, музика Людвіга Ван Бетховена – Соната №14 та зіграв чарівну «Мелодію» Мирослава Скорика. У композиції відчувався глибокий спектр почуттів: і біль, і замилування природою, і глибокі переживання, і туга. Ведучі вечора декламували вірші та робили екскурс в минуле, розповідаючи цікаві факти з життя Тараса Григоровича. Наступним став виступ народної жіночої хорової капели, яка виконала чуттєву пісню «Не щебече соловейко». Душевності заходу додав народний фольклорний гурт «Щедрик», котрий заспівав «Нащо мені чорні брови». Ліричну, ніжну композицію «Чом, чом не прийшов» подарувала глядачам солістка Вінницької обласної філармонії Марія Червоній (концертмейстер – Тетяна Грінченко). А народний ансамбль танцю «Роза вітрів» подарував присутнім запальний патріотичний танок.




Тарас Шевченко залишив нам свої неоціненні духовні надбання – твори і світлу добру пам’ять про себе. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру. Ми повинні завжди пам’ятати про генія українського народу.



переглядів: 838