Fb

Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.

«СУЧАСНИЙ МАС-МЕДІЙНИЙ ПРОСТІР:
РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ»

10.13.2016 р.


Під такою назвою відбулася ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського із нагоди 10-річчя кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю ВНЗ.

Заявки на участь у науковому форумі подали більше 200 журналістикознавців з 23 міст України: Київ, Ужгород, Херсон, Вінниця, Івано-Франківськ, Львів, Рівне, Суми, Маріуполь, Чернівці, Острог, Запоріжжя, Луцьк, Тернопіль, Черкаси, Бердянськ, Полтава, Кам’янець-Подільський, Дніпро, Одеса, Старобільськ, Житомир, Харків. Зокрема 23 доктори наук, професори надіслали ґрунтовні наукові дослідження з актуальних проблем соціально-комунікаційних процесів.

Упродовж 12-13 жовтня гості з 33 навчальних закладів дискутували навколо питань теорії та історії української журналістики, а також ділилися досвідом, шукали шляхи розв’язання проблем функціонування регіональних ЗМІ. Обговорювали стан, зміни, перспективи сучасних аудіовізуальних ЗМІ та становлення нових медіа на шляху до онлайн-комунікації. Дослідники приділили увагу мовним аспектам в сучасному мас-медійному просторі України. Активно полемізували про жанрову палітру сучасного медіа дискурсу, стан і розвиток української публіцистики, реклами та PR, історію та сучасні тенденції у видавничій справі.

На пленарному засіданні з вітальним словом до присутніх звернулися: ректор Вінницького педуніверситету, кандидат педагогічних наук, доцент Наталія Лазаренко, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької облдержадміністрації Світлана Василюк, представник Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у Вінницькій області, заслужений журналіст України Вадим Мазурик, голова Вінницької обласної організації Національної спілки журналістів України, заслужений журналіст України Василь Паламарчук.

Далі естафету перейняли дослідники медіа-простру, фахівці з історії та теорії журналістики, видавничої справи, редагування, реклами та PR. Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри теорії і практики факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів) Іван Крупський у доповіді «Інформаційне поле Галичини початку ХХ століття» висвітлив особливості функціонування преси, яка видавалася в Галичині різними мовами на початку ХХ ст., окреслив її структуру, з’ясував роль в тодішніх суспільно-політичних процесах. Зазначив, що новий поштовх українська журналістика отримала після проголошення Західно-Української Народної Республіки: «Цей період можна назвати золотим віком української журналістики в Галичині, бо періодичні видання видавалися не лише у великих містах, а навіть у селищах».

Заступник генерального директора з наукової роботи Львівської ННБ України імені Василя Стефаника, директор Науково-дослідного інституту пресознавства (м. Львів), доктор наук із соціальних комунікацій, професор Лідія Сніцарчук досліджувала спогади учасників національно-визвольних змагань у корпусі публікацій «Літопису Червоної Калини» (1929–1939). Не дарма доповідь мала назву: «Щоб пам’ять минулих днів не пропала…», – й розпочиналася словами анонімного автора щоденної львівської газети «Українські Вісті»: «Обережно зі споминами. Ті, що пишуть спомини, мусять мати велике почуття відповідальности за кожне слово, за кожну думку, яку вони зафіксовують на папері».

Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри видавничої справи і редагування Української академії друкарства (м. Львів) Надія Зелінська озвучила тези своєї наукової розвідки «Концерн «Українська Преса»: видавничий тріумф поневоленого народу (до 120-річчя Івана Тиктора)», показавши суперечливість постаті видавця. Це сприяло визначенню причин строкатих суспільних рецепцій діяльності Івана Тиктора, а також характеристиці досягнень його концерну.

Доктор наук із соціальних комунікацій, професор кафедри зарубіжної преси та інформації Львівського національного університету ім. Івана Франка (м. Львів) Мар’ян Житарюк розмірковував про резистентні засади функціонування української журналістики в умовах російської агресії. Згадав події Євромайдану і тих, хто першими з допомогою новітніх технічних засобів фіксували й через соціальні мережі поширювали факти про «героїзм» «Беркута» та інших правоохоронних підрозділів. «Соціальні мережі фактично виконали функції онлайн-інформагентств, адже саме звідти редактори інформаційних програм національних та світових ЗМІ доволі часто черпали інформацію». Науковець висловив припущення, що подальший технологічний поступ нівелюватиме удосконалення комунікаційних зв’язків своєю тотальною доступністю: «Теоретично ситуація може змінитися як на «плюс», так і на «мінус».

Доктор наук із соціальних комунікацій, доцент, професор кафедри реклами і мови ЗМІ, декан факультету журналістики ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» (м. Рівне) Ольга Мітчук приділила увагу дослідженню автономії ліберального розуму в контексті функціонування ліберальної інформаційної культури. Зробила висновок, що особистість людини, індивідуальна людська свідомість (ємність пам’яті, каналів відтворення інформації, комунікативні можливості) є критерієм та мірилом інформаційних процесів соціуму.

Під час тематичних секційних засідань досвідчені вчені мали змогу обговорити й оцінити якісний рівень досліджень своїх колег й студентських наукових досліджень. Крім цього, гості відвідали презентацію пригодницького роману вінницького письменника, заслуженого журналіста України, власного кореспондента Українського радіо у Вінницькій області Олександра Дмитрука «Позивний «Богомол», у якій йдеться про боротьбу між відстоюванням кордонів й інтересів фальшивих службовців, між Україною та «русскім міром», між правдою і несправедливістю.

Науковий форум означився й пізнавальними екскурсіями до єдиного у світі Музею української марки імені Якова Балабана, в експозиції якого представлено унікальні зразки української поштової історії, марки різноманітних історичних періодів – революційних 20-х, передвоєнних 40-х, листи зі штемпелями 1918 року. Захопливою була подорож до Національного музею-садиби відомого хірурга, вченого, педагога Миколи Пирогова, церкви-усипальниці, що є пам’яткою історії національного значення та природоохоронним об’єктом.



переглядів: 822