Fb VSPU
VSPU.EDU.UA
ico-vspu
ВІННИЦЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ - ПЛЕКАЄ МУДРЕ, ДОБРЕ, ВІЧНЕ!

Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.

Про затвердження в Педуніверситеті ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату

Виступ проректора з наукової роботи на ректораті 19.01.2011 р.


Вибравши європейський вектор розвитку, наша держава має орієнтуватись на кращі зразки світової культури, зокрема культури академічної. Основним поняттям академічної культури є академічна доброчесність у процесах навчання, викладання та наукових досліджень.

Дослідники зазначають, що проблема порушення академічної доброчесності є в усіх країнах і проявляється давно, має стійку тенденцію до зростання. В Україні прояви порушення академічної доброчесності набувають занадто великих масштабів.

Прояви академічної нечесності :

  • з боку студентів: списування на екзаменах, переписування чужих рефератів, замовлення дипломних робіт, використання чужих результатів без посилань на автора;
  • з боку викладачів: виконання дипломних на замовлення студентів, примушування студентів до додаткових навчальних послуг і купівлі навчальної та методичної літератури, купівля студентами витратних і канцелярських матеріалів, вимагання подарунків під час оцінювання, вплив на результати конкурсу та ін.;
  • з боку дослідників – академічний плагіат, включення до авторів досліджень сторонніх осіб, неналежне наукове рецензування, примус до цитування та ін.

Окремого аналізу заслуговує такий прояв академічної нечесності як плагіат. За даними МОН України, понад 90% студентів займаються плагіатом, значна частина з них навіть не усвідомлює, що це протизаконно.

В енциклопедіях і довідниках плагіат визначається як навмисне чи усвідомлене представлення або оприлюднення чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору, без належних посилань.

Дослідники проблем академічного плагіату рекомендують розрізняти безпосередній плагіат і запозичення інформації, на основі якої створюється новий дослідницький продукт за умов додержання правил академічної чесності. Проте щодо правомірності таких запозичень думки різняться.

Науковець може запозичити ідею та застосувати її в зовсім нових умовах чи на нових об’єктах. Або використати чужі експериментальні дані для підтвердження своїх висновків і продовження дослідження в нових напрямах.

Тому з правової точки зору головним критерієм плагіату вважають привласнення не теми чи ідеї, а самобутньої форми її висловлення, авторського способу її представлення. Наприклад, у мистецькій сфері творче переосмислення відомих сюжетних ліній чи оригінальна інтерпретація ідеї плагіатом не вважається.

Українські науковці зазначають, що освіта й наука не можуть існувати й розвиватись без освоєння наукової спадщини, без ретельного опрацювання наукового доробку попередників. Тому необхідність запозичень певною мірою міститься в самій природі наукового пізнання.

До найбільш серйозних порушень академічної доброчесності відноситься прямий плагіат. Запозичення чужих результатів, що представлені в Інтернеті, називають кібер-плагіатом.

Розрізняють такі види академічного плагіату:

  • дослівне копіювання чужої роботи;
  • значна частка тексту з одного джерела без жодних змін;
  • заміна ключових слів і фраз із збереженням основного змісту джерела;
  • фрази з різних джерел у вигляді цільного тексту;
  • значні запозичення з попередніх робіт автора (автоплагіат, самоплагіат);
  • сполучення запозичених матеріалів з декількох джерел без відповідного цитування;
  • письмові фрагменти з посиланнями на неіснуючу або неточну інформацію.

Для боротьби з академічним плагіатом у різних країнах застосовуються різні заходи. Наприклад, у Китаї створені відповідні наглядові комітети й програма захисту інформаторів з питань недотримання принципів академічної чесності. У Росії плагіат вважається карним злочином, якщо він завдав значної шкоди правовласнику.

У США розроблена політика щодо дотримання норм академічної чесності, створено федеральні агенства та науково-дослідні інститути, розроблені правила реагування на випадки плагіату. Нормою є наявність у всіх навчальних закладах США Кодексів академічної доброчесності, що містять принципи, правила, норми недопущення проявів академічної нечесності в навчальній і науковій роботі. Останньою інстанцією у справах щодо проявів академічної нечесності виступає ректор (наглядова рада) університету.

В Україні такий прояв академічної нечесності як плагіат термінологічно закріплений у вітчизняному законодавстві, зокрема в Законах України «Про авторське право і суміжні права» та «Про вищу освіту». Проте в останньому відповідальність за прояви плагіату передбачена лише для осіб, які здобувають науковий ступінь: у випадку виявлення плагіату особу позбавляють наукового ступеня.

Ініціювання справи про плагіат у суді потребує документальних доказів, які позивач має сам подати разом із заявою. Загалом юридичний інструментарій поки що використовується дуже обмежено. В Україні відомий випадок судового провадження проти випускниці Києво-Могилянської академії, який тривав дуже довго і потребував значних зусиль.

Наразі вищим навчальним закладам доводиться користуватись університетською автономією й ухвалювати акти локального характеру, як це й відбувається в більшості університетів розвинених країн світу. Для цього нині є значна кількість програмних засобів, приватних фірм, які готові надавати послуги.

Ми здійснили аналіз кількох пропозицій, представники наукового відділу та інформаційного центру взяли участь у круглому столі на тему «Український, польський досвід та новітні технології в боротьбі з академічним плагіатом», на якому відбувалась презентація антиплагіатних технологій і ресурсів польської компанії Plagiat.pl.

Паралельно вивчались можливості співпраці з українською фірмою Unplag.

Маємо також пропозицію про послуги від Державної судової адміністрації України «Інформаційні судові системи».

Юристи ВДПУ опрацювали запропоновані нам договори.

Висновок: в умовах недостатнього фінансування ВДПУ не може погодитись на закупівлю антиплагіатних програм, а також нести відповідальність за розповсюдження текстів наукових робіт і оприлюднення результатів їх перевірки. Крім того, бази даних, якими користується більшість фірм, є наразі неповними, що не забезпечує якості перевірки.

Тому було вирішено, що, оскільки ідентифікувати й довести непрямий плагіат є складним завданням, то зусилля краще витрачати на профілактику порушень етичних і правових норм, проводити серед студентів і аспірантів відповідну роз’яснювальну роботу, розробляти нормативні документи щодо забезпечення академічної доброчесності.

Така діяльність ВНЗ передбачена в Законі України «Про вищу освіту», де міститься низка положень, які закладають механізми відповідальності ВНЗ за виявлення академічної нечесності, зокрема плагіату у дисертаціях. Тому принципи академічної доброчесності мають бути представлені в основних документах, що регламентують діяльність ВНЗ (Статут, колективний договір, Правила внутрішнього розпорядку, Стратегії розвитку університету). Окремі університети України відобразили ці питання в Кодексі честі університету або в Положеннях про запобігання плагіату.

У ВДПУ розроблено ПОЛОЖЕННЯ про дотримання академічної доброчесності науково-педагогічними працівниками та здобувачами вищої освіти, яке затверджено наказом ректора №152 від 29 вересня 2016 року і розміщене на сайті.

На проблему запобігання та боротьби з плагіатом звертає увагу й Міністерство освіти на науки України. З 2014 року вимогою МОН України є оприлюднення текстів дисертацій на сайтах установ, де вони захищаються. У нас наразі на сторінці спецради розміщено 25 дисертацій і 25 авторефератів.

22 липня 2016 року Уряд підтримав пропозицію МОН України щодо створення Національного репозитарію академічних текстів. До національного репозитарію увійдуть бази текстів дисертацій, наукові статті, а згодом цей перелік розшириться студентськими роботами.

Міністерство освіти і науки впроваджує цей проект в партнерстві з Майкрософт-Україна. Передбачається, що витрати, пов’язані зі створенням та введенням в експлуатацію Національного репозитарію академічних текстів, будуть здійснюватися в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерством освіти і науки на 2016 та наступні роки, що становить 180 тис гривень. У Міністерстві наголошують, що для університетів і наукових установ користування репозитарієм буде безкоштовним.

Щоб бути готовими залучитись до цього проекту в будь-який момент, ми розробили Положення про електронний кафедральний репозитарій академічних текстів студентів та аспірантів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, який затверджено наказом ректора №152 від 29 вересня. Наразі продовжується робота з наповнення студентського репозитарії.

Механізму перевірки цих і наступних студентських робіт у ВДПУ ще не вироблено.

Детальній перевірці на плагіат піддаються лише дисертації, які подаються до захисту в спецраді ВДПУ. Ми користуємось послугами київських фірм, які мають потужну базу текстів дисертацій за тривалий період і з різних наукових спеціальностей. Процедура платна і здійснюється за кошти дисертантів.

Стосовно робіт студентів ми можемо рекомендувати завідувачам кафедр самотужки перевіряти роботи на плагіат, використовуючи безкоштовні програми, що наявні в Інтернеті. Якість такої перевірки буде невисокою, але її анонсування заздалегідь може бути значним стримувальним чинником щодо бажання порушувати правила академічної доброчесності.

Той факт, що згодом усі роботи студентів теж будуть розміщені в Інтернеті, також спонукатиме дипломників дотримуватись правил академічної доброчесності.

До речі, 30 грудня до ВДПУ надійшов лист від організаторів одного з конкурсів студентських наукових робіт, в якому зазначалось, що в більшості робіт було виявлено значний відсоток плагіату і такі роботи були зняті з конкурсу. Організатори повідомляють, що в наступні роки в таких випадках вони будуть надсилати інформацію про студентів, які видають чужі роботи за свої, до їхніх університетів.

У цьому ж листі зазначено, що робота студентки ВДПУ Марії Курячої на конкурсі «Український визвольний рух 1920-1950» віднесена до найкращих, оскільки є якісним і оригінальним дослідженням. Організатори дякують нам за високий рівень освіти студентів і за сприяння у підготовці їх до наукової роботи.

Тому сподіваємось, що і надалі ми всі будемо дотримуватись правил академічної доброчесності і отримувати лише подяки за всі наші наукові роботи.

Дякую всім за увагу. Бажаю плідної наукової роботи та якісних результатів.


переглядів: 1188


Кількість відвідувачів: 6960081