Fb VSPU
VSPU.EDU.UA
ico-vspu
ВІННИЦЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ - ПЛЕКАЄ МУДРЕ, ДОБРЕ, ВІЧНЕ!

Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.

ЗУСТРІЧ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ІСТОРІЇ, ЕТНОЛОГІЇ І ПРАВА
З ПРАКТИЧНИМ ПСИХОЛОГОМ Г. М. ГАВРИЛЮК

22.11.2016 р.


Педагогічна практика в середніх закладах освіти є важливим етапом на шляху здобуття професії вчителя. Опановуючи фахові предмети, студенти-історики вивчають й інші навчальні дисципліни, які сприяють комплексній адаптації в освітянському середовищі. Серед них ? «Шкільний курс історії і методика його навчання», «Педагогіка», «Методика виховної роботи», «Вікова і педагогічна психологія» та ін. Проте для студентів, що готуються до виробничої практики вперше, майбутня взаємодія з учнями завжди викликає неабияке хвилювання, а подекуди й сумніви в успішній реалізації здобутих за період навчання фахових знань та набутих методичних умінь і навичок.

Робочі зустрічі з вчителями-методистами на факультеті історії, етнології і права з метою всебічного ознайомлення студентів з особливостями професії вчителя є звичайною практикою. Педагоги охоче йдуть до студентів, щиро діляться досвідом, відповідають на актуальні питання, вказують на оптимальні шляхи розв’язання різних педагогічних ситуацій.

Важливою для професійної підготовки майбутніх учителів стала зустріч студентів четвертого курсу з випускницею нашого університету, нині вчителем, психологом Вінницької школи-гімназії № 30 Г. М. Гаврилюк. Висловлені Галиною Миколаївною фахові поради спираються на власний досвід взаємин з учнями, батьками, педагогічним колективом школи та на здобутки новітньої шкільної психології.




Цінними є рекомендації Галини Миколаївни щодо першого контакту вчителя з учнівською аудиторією. Упевнено зайшовши до класу, педагог насамперед має чітко представитися та доброзичливо сформулювати мету своєї появи. Психолог зауважувала, що в момент знайомства учні ведуть себе так, як всі живі істоти перед незнайомим об’єктом – активізують свої інтуїтивні відчуття, намагаючись зрозуміти та відчути невідомий об’єкт, щоб призвичаїтись самим чи адаптувати цей об’єкт для своїх цілей. Тому спокійний, усміхнений, впевнений у собі вчитель ніколи не буде випромінювати нерішучість та страх перед аудиторією. Такий педагог не стане слухняним виконавцем часто деструктивної волі дітей і зможе вдало досягти поставленої мети та завдань уроку.

Після знайомства з класом варто озвучити вимоги та правила роботи на уроці, зокрема наголосити, що навчальні дії відбуватимуться лише за вказівкою вчителя, який слухає та оцінює тільки тих, хто підносить руку. Обов’язково учні мають почути критерії оцінювання своєї роботи на уроці. На думку Г. М. Гаврилюк, це дасть змогу вчителеві при підбитті підсумків уникнути необ’єктивності, вияву власних симпатій чи антипатій, що унеможливить виникнення в учнів гострого почуття несправедливості та, як наслідок, втрату вчителем авторитету.

Оголошені наприкінці уроку оцінки потрібно прокоментувати, спочатку похвалити за старання, а потім коротко висловити зауваження. Галина Миколаївна порадила відзначати кожного школяра навіть за найменші успіхи в навчанні, заохочувати за старанність, усіляко формувати у вихованців віру у власні сили та можливості. Оцінюючи рівень знань учнів, потрібно виявляти цілеспрямовану увагу до них та щирий інтерес до змісту відповідей. «Якщо вчитель припустився помилки, потрібно у присутності всіх учнів проаналізувати ситуацію, попросити вибачення й поставити інший бал», ? додала психолог.




Під час дискусії щодо оцінювання Галина Миколаївна провела експеримент, участь у якому взяли студенти Якименко Андрій та Гуменюк Вікторія. Педагог попросила їх схематично зобразити деякі предмети та виставила оцінки за виконану роботу. Деякі малюнки та оцінки за них були прокоментовані похвально й досить детально, інші – з низьким балом ? не обговорювалися взагалі, хоч якість малюнків була очевидною. У результаті експерименту студенти зізналися, що занижені оцінки та не прокоментовані вчителем роботи викликали у них певне обурення, незадоволення його «непрофесійними» діями.

Багато запитань ставили студенти стосовно особливостей спілкування з учнями, зокрема щодо проблем порушення дисципліни на уроці. Психолог зазначила, що студенти-практиканти мають вчитися поводитися з учнями невимушено, природно, проте без фамільярності та панібратства. Звичайно, у розумних межах потрібна і суворість, але головною зброєю має бути здоровий гумор. Жодний учитель, зауважила Галина Миколаївна, дотримуючись авторитарно-командного стилю взаємин, ще не зміг досягти вагомих успіхів у навчально-виховній роботі. Спілкування має будуватися за принципом: «більше поваги до особистості й водночас більше вимогливості до неї».

У разі порушення учнями дисципліни вчитель має навчитися керувати своїм емоційним станом. Галина Миколаївна продемонструвала декілька дієвих методик для самозаспокоєння та відновлення внутрішньої рівноваги. Адже бувають ситуації, коли нерви не витримують і просто хочеться крикнути учневі: «Припини негайно!», «Закрий рота!» тощо. У таких випадках, за порадою психолога, у спілкуванні варто використовувати схему «Я-висловлювання». Наприклад, якщо хтось з учнів порушує дисципліну, потрібно зробити паузу, підійти до вихованця і спокійно сказати: «Олеже, коли ти шепочешся з Миколою під час мого пояснення, я відчуваю невдоволення, бо втрачаю думку. Будь ласка, перестань!». Як стверджує Г. М. Гаврилюк, дратівливий тон, переважання негативних емоцій, крик неприпустимі. Психолог упевнена, що доброзичливі відносини учня з учителем будуються на щирості, природності та взаємоповазі.

Галина Миколаївна запропонувала провести тренінг з використанням схеми «Я-висловлювання». Змодельовані психологом реальні ситуації торкалися шкільного та приватного життя студентів. Наприклад, «семикласник Мирослав під час пояснення Вами матеріалу на уроці вистукує ручкою по парті» та «Ваша кохана людина постійно запізнюється на побачення з Вами». У результаті тренінгу студенти переконалися, якщо використовувати схему «Я-висловлювання», бути щирим у спілкуванні і в інтонації, то можна подіяти не лише на багатьох учнів, а й змінити на краще поведінку своїх близьких та друзів.

Упродовж зустрічі з Галиною Миколаївною Гаврилюк панувала ділова і водночас доброзичлива атмосфера. Майбутні історики отримали задоволення від спілкування з нею, поглибили свої методичні навики, збагатилися конкретними професійними порадами від шкільного психолога-практика.

Ю. С. Степанчук – доцент кафедри історії та культури України



переглядів: 1091


Кількість відвідувачів: 6970124