Fb VSPU
VSPU.EDU.UA
ico-vspu
ВІННИЦЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ - ПЛЕКАЄ МУДРЕ, ДОБРЕ, ВІЧНЕ!

Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.

Участь науковців Вінницького державного педагогічного університету
імені Михайла Коцюбинського в роботі Першої Мурованокуриловецької
науково-краєзнавчої конференції

21.10.2016 р.


Сьогодні Вінницьку область по праву можна вважати лідером за кількістю проведених районних науково-краєзнавчих конференцій. Ініціаторами їхнього проведення стали місцеві краєзнавці та історики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Зокрема, завдяки ініціативі професора кафедри журналістики С. Д. Гальчака відбулися Хмільницька, Шаргородська, Тиврівська, Мурованокуриловецька, декілька Могилів-Подільських районних науково-краєзнавчих конференцій. Науковець організував «круглий стіл» на тему «Битва на Синій Воді 1362 року в контексті історії Поділля», що проходив у с. Уланів та Міжнародну конференцію на тему «Синьоводська битва 1362 року – визначна подія в історії України». Участь у цих заходах взяли вітчизняні історики та науковці з Білорусії, Литви, Польщі. Важливою регіональною подією стала конференція, організована С. Д. Гальчаком, на тему «Вірмени на Поділлі: історія та сучасність». За словами історика, заплановано проведення Першої Козятинської районної науково-краєзнавчої конференції.

Характерною була районна науково-краєзнавча конференція, що проходила в селищі міського типу – Мурованих Курилівцях. До районного центру приїхали наукові делегації з Вінниці, Хмельницького, Львова та Кам’янця-Подільського. Модераторами пленарного засідання стали директор Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України, академік Л. В. Баженов, проф. С. Д. Гальчак та Почесний краєзнавець України В. В. Войтович.

Побажання успішної роботи та свої привітання учасникам конференції надіслав Голова Національної спілки краєзнавців України, член-кореспондент НАН України О. Реєнт. У листі, зокрема, він зазначив, що краєзнавчий рух має важливе значення для формування національної самосвідомості та відродження історичної пам’яті нашого народу.

На думку Голови Мурованокуриловецької райдержадміністрації С. Ладана, започаткована діяльність матиме низку позитивних наслідків для району. По-перше, сприятиме зміцненню почуття любові до рідного краю та підвищенню рівня гуманітарної освіти серед учнівської молоді. По-друге, допоможе успішному плануванню розвитку району з урахуванням сформульованих фахівцями певних наукових висновків.

Наукові доповіді пленарного засідання вирізнялися новизною та актуальністю. Запропоновані дослідження охопили історію Мурованокуриловеччини від найдавніших часів до сьогодення. Зокрема, історію вивчення та дослідження пам’яток археології описав Д. М. Ленчук, розселення й заняття доісторичних спільнот на землях Мурованокуриловецького району у XI-III тис. до н.е. дослідив кандидат юридичних наук Й. П. Осецький.

Професор Національного університету «Львівська політехніка» С. В. Терський у своєму виступі охарактеризував стан та перспективи досліджень давньоукраїнських городищ тиверців та уличів на території Вінницького Придністров’я. Історик переконаний, що без їхнього детального дослідження неможливо повною мірою належно розв’язати низку питань історії Київської та Галицько-Волинської держав.

Почесний краєзнавець України О. І. Роговий презентував Мурованокуриловеччину козацьку в період Національної революції середини XVII ст., а дослідник О. І. Коваль детально описав поїздку Т. Г. Шевченка Подністров’ям у 1846 р.




Академік Л. В. Баженов у своєму виступі на підставі нових історіографічних фактів окреслив головні віхи розвитку краєзнавства Мурованокуриловецького району в XIX – початку XX ст. та акцентував на значенні краєзнавства в системі освіти регіону.

Значний інтерес викликали результати наукових досліджень головного спеціаліста Державного архіву Вінницької області К. В. Завальнюка. Дослідник вперше запропонував аналіз архівних матеріалів, що висвітлюють збройну боротьбу подолян проти радянської влади у 1920-1928 рр. Зокрема, історик відшукав забуті імена керівників антибільшовицького повстанського загону на Мурованокуриловеччині – це уродженці містечка Снітків, брати Григорій та Євген Овчаруки.

Муровані Курилівці в роки Другої світової війни різноаспектно дослідили С. Д. Гальчак, І. М. Романюк, В. В. Богушинський, Я. А. Бранько, М. Г. Домненко, А. В. Рогозовська-Корсунець.

Член Національної спілки письменників України В. І. Горбатюк розглянув діяльність підпілля ОУН у Мурованокуриловецькому районі в 50-х рр. XX ст., дослідник, покликаючись на наявні документи, вказав одну із причин поразки українських патріотичних сил – контроль МДБ СРСР над підпіллям ОУН через своїх інформаторів.

Інноваційно-прикладною була наукова доповідь доктора географічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України Г. І. Денисика. Науковець обґрунтував недоцільність вживання терміна «Придністров’я», а натомість запропонував використовувати «Придністер’я». Учений дійшов висновку, що Середнє Придністер’я за всіма показниками відповідає пригірській, а не лісостеповій рівнинній території. За переконанням Г.І. Денисика, ця інформація дасть можливість істотно перебудувати структуру господарства, що формувалося як лісостепове, зокрема, збільшити площі лісокультурних ландшафтів та зменшити площі сільськогосподарського спрямування. Це, зі свого боку, сприятиме відновленню традиційних деревообробних промислів, уможливить створення низки нових заповідних територій різного рівня, сприятиме розвитку туризму, зростанню кількості санаторно-курортних закладів і таборів відпочинку, покращенню дорожньої мережі, реставрації історико-культурних і архітектурних пам’яток тощо.

Профорієнтаційного характеру був виступ декана Факультету історії, етнології і права Вінницького державного університету ім. М. Коцюбинського проф. Ю. А. Зінька, який назвав та проаналізував досягнення видатних уродженців Мурованокуриловеччини – випускників Вінницького педуніверситету, зокрема, Факультету історії, етнології і права. Без їхньої натхненної праці в галузі культури, політики та економіки сучасний образ Вінниччини був би іншим, підкреслив історик.

Науковий збірник Першої Мурованокуриловецької науково-краєзнавчої конференції вмістив близько ста наукових досліджень історико-краєзнавчого, історико-географічного, історико-лінгвістичного, етнографічного та релігієзнавчого характеру. На особливу увагу заслуговує розділ «Відомі постаті Мурованокуриловеччини», у якому вміщено біографії та відомості про діяльність двадцяти трьох визначних уродженців краю.

У резолюції Першої Мурованокуриловецької науково-краєзнавчої конференції відзначено її високий науковий та організаційний рівень. Зокрема, завдяки організаторам конференції її учасники відвідали унікальну архітектурну пам’ятку початку XIX ст. – Комарівський палац та ознайомилися із вцілілими елементами його декоративно-пейзажного парку.

За переконанням академіка Л. В. Баженова, Мурованокуриловецька науково-краєзнавча конференція стане відліком нового етапу розбудови краєзнавчого руху, подальших пошуків, наукових відкриттів, появи фундаментальних книг, путівників, підручників про цей благодатний край Вінниччини на далеку перспективу.


Степанчук Ю.С. – доцент кафедри історії та культури України



Кількість відвідувачів: 6960104