Fb Fb Fb

УЧАСТЬ ВИКЛАДАЧІВ УНІВЕРСИТЕТУ В РОБОТІ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ, ПРИУРОЧЕНОЇ 370-Й РІЧНИЦІ ГЕРОЇЧНОЇ ОБОРОНИ ВІННИЦІ НА ЧОЛІ З ПОЛКОВНИКОМ ІВАНОМ БОГУНОМ

05.03.2021 р.

Березень 1651 року… Третій рік поспіль козацька Україна на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким веде виснажливу війну проти Польщі. Двадцятитисячне польсько-шляхетське військо, порушивши умови Зборівського миру, підступно вдерлося на Брацлавщину, щоб захопити важливі військово-політичні та господарські осередки краю. Підбадьорені перемогою над козацьким підрозділом полковника Данила Нечая в містечку Красне, польські крилаті гусари впевнено кинулися атакувати Вінницю. Проте тут загарбники наштовхнулися на сильний, уміло зорганізований, відчайдушний опір.

Знаменита оборона Вінниці на чолі з полковником Іваном Богуном стала класикою військового захисного мистецтва й назавжди увійшла до історії бойової слави українського війська. Чого лише вартує тактична хитрість, вигадана Іваном Богуном, за планом якої козаки виманили польську кінноту на замасковані ополонки, прорубані заздалегідь на Південному Бузі! Це тільки один із героїчних епізодів славної біографії видатного вінницького полковника. Свого часу В’ячеслав Липинський зауважив: «Аби описати всі битви, у яких брав участь Іван Богун, потрібно описати хроніку всього повстання».

Життя та діяльність українського полководця наповнені доказами його високої освіченості, патріотизму, конструктивної харизми, особливого військово-командного таланту й організаторського хисту. Політичний світогляд полковника полягав у тому, що він, передбачаючи трагічні наслідки для України-Гетьманщини утратного замирення з Польщею 1651 року та українсько-московського союзу 1654 року, засудив Білоцерківський мир та Переяславську угоду й рішуче відмовився складати присягу на вірність московському цареві. Як державний діяч Іван Богун був переконаний, що українська зовнішня та внутрішня політика має опиратися на власні військово-політичні сили й не залежати від сусідніх держав.

Задля вшанування пам’яті полковника Івана Богуна та на честь 370-ї річниці героїчної оборони Вінниці 4 березня 2021 року на базі Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені К. Тімірязєва відбулося пленарне засідання Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Поділля в роки Української національної революції середини XVII століття».

Модератори пленарного засідання – Лариса Сеник, директор Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Климента Тімірязєва та Сергій Гальчак, професор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського – побажали його учасникам успішної роботи та зачитали привітання, які надійшли від народного депутата України VIII скликання, комбатанта «Легіону Свободи» Олександра Марченка та отамана Вінницького козацького полку імені Івана Богуна Володимира Воловодюка. У листах, із-поміж іншого, йдеться про потребу спорудження у Вінниці пам’ятника Івану Богуну.

До вітань на адресу учасників форуму долучився Богдан Галайко – військовий історик, начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, який зазначив, що подібні науково-просвітницькі заходи мають важливе значення для формування національної самосвідомості й відродження історичної пам’яті нашого народу.

Активну участь у роботі Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Поділля в роки Української національної революції середини XVII століття» взяли викладачі кафедри історії та культури України Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Наукові здобутки з цієї тематики представили професори Іван Романюк, Юрій Степанчук, доценти Олена Стадник, Наталія Кузьмінець, Тетяна Мельничук. Схвально, що доценти Олена Стадник та Тетяна Мельничук залучили до наукової творчості ще й студенів-істориків Івана Дендюка та Анну Білик. Учасниками наукового заходу стали також студенти Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Науковий форум пройшов із дотриманням усіх карантинних вимог, до того ж більшість його учасників виступали в режимі онлайн. У виголошених доповідях порушувалися питання історичного образу Івана Богуна, його біографії й увічнення пам’яті, висвітлювалися також питання історіографії, історичних джерел, методології вивчення Української національної революції середини XVII століття.

Завдяки організаторам науково-краєзнавчої конференції її учасники мали змогу оглянути унікальну архітектурну пам’ятку нашого міста – Вінницькі Мури та побувати біля пам’ятного знака, встановленого на честь переможної оборони Вінниці на чолі з полковником Іваном Богуном у березні 1651 року.

За результатами роботи конференції видано солідний збірник наукових праць, у якому фахівці-медієвісти, історіографи, історики-методологи з провідних наукових освітніх і установ Вінниці – доктор історичних наук, професор Надія Темірова, доценти Ірина Пятницькова, Кирило Мєлєкєсцев Донецького національного університету імені Василя Стуса; доцент Анатолій Лисий, викладач Віктор Черевко Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу; завідувач відділу краєзнавства Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені К. Тімірязєва Оксана Антонюк; кандидат історичних наук, головний спеціаліст Державного архіву Вінницької області Костянтин Завальнюк; культуролог, член Національної спілки краєзнавців України Ігор Журавлівський; Почесний краєзнавець України Олександр Роговий; Кам’янця-Подільського: Сергій Калуцький – кандидат історичних наук, завідувач сектору «Старий замок» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника; Києва: Олександр Гуржій – доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України; Ярослав Калакура – доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Євген Мерімерін – кандидат історичних наук, юрист ТОВ «ЮК» «ЛЕКС КОНСЕНСУС»; Маріуполя: Юрій Рябуха – доцент Маріупольської Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури; Хмельницького: Віктор Прокопчук – доктор історичних наук, професор, академік Української академії історичних наук, Почесний краєзнавець України і Хмельниччини; Анатолій Трембіцький – доктор історичних наук, Почесний краєзнавець України; Черкас: Валентин Лазуренко – доктор історичних наук, професор, проректор з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету – оприлюднили свої ґрунтовні розвідки, присвячені цій важливій не лише в науковому, а й суспільно-політичному значенні теми.

Юрій Степанчук – професор кафедри історії та культури України