Народився в родині сільського лікаря Едуарда Адамовича Пархомовича, мати Любов Іванівна – учителька. Навчався у Ніжинському учительському інституті (1940). Після втечі сталінської влади з України – активіст культурницького руху, кореспондент українських видань Ромен та Харкова. Згодом – у підпіллі, у числі остарбайтерів у Німеччині.
Зокрема, разом з поетом Леонідом Лиманом, за допомоги Володимира Ярошевича потайки вивіз українські шрифти з колишньої друкарні журналу «Дозвілля» та газети "Земля" з міста Плауена (радянська окупаційна зона) і, таким чином, започатковано український друк спочатку в Реґенсбурзі на Дунаї, а згодом – "Прометей" видавництво в Новому Ульмі.
Опинявся кількаразово в концтаборах; у повоєнні роки – у таборах для біженців у Німеччині. Живе кілька років у Парижі, потім у Мадриді очолює український відділ Іспанського радіо, згодом працює на радіо «Свобода» у Мюнхені. З 1958 – у США, де працює в українській редакції радіо «Голос Америки», редагує щоденник «Свобода».
Похований на українському православному цвинтарі Св. Андрія у Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.