головна   склад кафедри   наукова робота  

Історія кафедри

Кафедра української мови – одна з найдавніших у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Спеціалізоване викладання української мови на вчительських курсах у Вінниці розпочалося 1917 року за сприяння уряду УНР, саму ж кафедру створено в 1932 році.

Яскравими сторінками в історії кафедри української мови є періоди, коли кафедрою керували: відомий методист Л.І.Моргуліс, доктор філологічних наук, професор І.Є.Грицютенко, старший викладач М.Л.Охріменко, кандидат філологічних наук, доцент М.Т.Доленко.

Високий рівень професіоналізму - особлива риса професіоналізму професорсько-викладацького складу кафедри. Лекції з української мови ще в 1920-х роках читав видатний мовознавець, автор "Курсу історії української мови" (1927) професор Є.К.Тимченко, а в кінці 1920 – на початку 1930-х років – український поет М.Ф.Нарушевич. У 1944–1961 роках українську і латинську мови викладав відомий літературознавець і мовознавець, кандидат філологічних наук, колишній співробітник АН УРСР В.М.Страшкевич, один із авторів праці "Словник ділової мови. Термінологія та фразеологія" (Х. – К., 1980), автор численних статей і рецензій.

Если Вы видите эту надпись, значит Ваш браузер не поддерживает Flash технологии.

У 60–80-х роках навчально-виховну роботу на кафедрі здійснювали досвідчені викладачі В.П.Луцька, Д.В.Поповський, І.С.Колесник, В.Г.Алексєєв, В.З.Кадельчук, І.І.Дацюк, Е.С.Сасинович, В.Т.Горбачук, А.Г.Кващук, С.Д.Єрмакова, М.М.Потупейко, В.М.Литовченко.

Особливо потужною була наукова діяльність кафедри цього періоду. Це засвідчують не лише захищені кандидатські дисертації, а й такі видання, як монографія Е.С.Сасинович "Дієприкметники в сучасній українській мові" (К., 1963), методичний посібник М.Т. Доленка "Вступ до мовознавства" (К., 1970). Цей же автор разом із доцентами І.І. Дацюком і А.Г. Кващуком, викладачем В.Д. Поповським видав підручник для студентів "Сучасна українська мова" (К., 1964, 1974, 1987) та "Збірник вправ і завдань з української мови" (К., 1966, 1989). Підручник для IV класу "Українська мова" (К., 1974; у наступні роки його перевидавали 17 разів) написали М.Т.Доленко, І.І.Дацюк, А.Г.Кващук, В.З.Кадельчук. Посібник для вчителів "Синтаксис складного речення" (К., 1986) опублікував доцент А.Г.Кващук.

З 1972 року протягом тривалого часу кафедрою керував відомий в Україні мовознавець, доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник вищої школи П.С. Дудик.

У 1987–1990 р.р. на кафедрі працювала доктор філологічних наук, професор Тоцька Н.І. – автор понад 100 наукових праць, значний внесок у забезпечення навчального процесу кафедри зробив кандидат філологічних наук, професор Дацюк І.І.

З 1995 до 2005 року кафедрою керувала Н.Л. Іваницька, доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України.

У 2004 році кафедру української мови було реорганізовано і створено кафедру української мови й загального мовознавства та стилістики й культури мови.

З 2005 до 2007 року кафедру української мови й загального мовознавства очолювала доцент О. А. Павлушенко, з 2007 року – доктор філологічних наук, професор Павликівська Н. М. У такому форматі кафедра діяла майже 7 років. У цей час на ній працювали: професор Н.М.Павликівська, доктор філологічних наук, доцент Т.С.Слободинська, доценти О.А.Павлушенко, А.В.Костюк, Н.І.Кухар, Л.М.Коваль, старші викладачі В.М.Каленич і В.В.Борецький, асистенти І.В.Гороф’янюк, С.Ю.Ілініч.

Кафедрою стилістики й культури мови керувала доктор філологічних наук, професор Завальнюк І.Я. На кафедрі працювали: професор І.Я. Завальнюк, кандидати філологічних наук, доценти Л.В. Прокопчук, В.В. Богатько, О.П. Кущ, Т. О. Бевз, кандидат філологічних наук, старший викладач Т.В. Савчук, старший викладач Л.В. Грущенко, асистент Г.І. Козловська.

З метою оптимізації навчально-виховного процесу 1 вересня 2011 року розформовано кафедри української мови та загального мовознавства і стилістики й культури мови і створено кафедру української мови, повернувши колишню назву й імідж правонаступниці найдавнішого мовознавчого колективу університету, що береже пам’ять про яскраві сторінки його історії.

З квітня 2014 року кафедра української мови працювала в такому форматі: завідувач кафедри, д.ф.н. професор Н.М. Павликівська, д.ф.н., професор Н.Л. Іваницька, д.ф.н., професор Т.С. Слободинська, к.ф.н., доцент Н.І. Кухар, к.ф.н., доцент О.А. Павлушенко, к.ф.н., ст. викл. Гороф’янюк І.В., асистент Ю.Б. Лебідь, О.О. Бондар. Доцент Коваль Л.М. навчалася в докторантурі ВДПУ імені Михайла Коцюбинського.

Подальші оптимізаційні процеси навчально-виховної діяльності в інституті філології й журналістики зумовили рух викладацького контингенту, унаслідок чого у 2015-2016 н.р. склад кафедри української мови був репрезентований доктором філологічних наук, професором Н.М. Павликівською (завідувач кафедри), доктором філологічних наук, професором Т.С. Слободинською, доктором філологічних наук, доцентом Л.М. Коваль, кандидатами філологічних наук, доцентами Н.І. Кухар, О.А. Павлушенко, І.В. Гороф’янюк, асистентом О.О. Бондар.

СЬОГОДЕННЯ

У 2016–2017 н.р. на кафедрі української мови працюють доктор філологічних наук, професор Н.М. Павликівська, доктор філологічних наук, доцент Л.М. Коваль, кандидати філологічних наук, доценти Н.І. Кухар, О.А. Павлушенко, І.В. Гороф’янюк, асистенти О.В. Рябошапка, О.О. Бондар. З вересня 2016 р. завідує кафедрою доктор філологічних наук, доцент Л.М. Коваль


НАВЧАЛЬНА РОБОТА

Преференційними аспектами навчальної роботи кафедри традиційно залишаються розробка та впровадження нових технологій навчання. У 2015–2016 н.р. викладачі кафедри активно працюють над виконанням рішення колегії Міністерства освіти і науки України «Про екологізацію вищої освіти України з метою підготовки фахівців для сталого розвитку».

Основна діяльність викладачів спрямована на фахову філологічну підготовку студентів до майбутньої вчительської праці. Цим зумовлена специфіка нормативних курсів, викладання яких забезпечує науково-викладацький колектив кафедри: „Сучасна українська літературна мова” «Сучасна регіональна лексикологія», «Діалектологія української мови», «Практичний курс польської мови», «Основи комп’ютерної лінгвістики», «Вступ до мовознавства», «Загальне мовознавство», «Старослов’янська мова», «Контекстні параметри граматичних одиниць», «Лінгвістична герменевтика», «Лінгвістика тексту», «Основи прикладної лінгвістики», «Узагальнювальний курс української мови», «Когнітивна лінгвістика», «Основи семантичного синтаксису». Навчальну дисципліну «Спецкурс з української мови» у 2015–2016 н.р. розроблено за тематикою «Односкладне речення в сучасній українській літературній мові» (для студентів денної форми навчання, д.філол.н, доц. Коваль Л. М.) та «Проблемні питання сучасної української ономастики» (для студентів-заочників, д.філол.н., проф. Павликівська Н. М.).

Викладачі кафедри забезпечують читання навчальних дисциплін для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»: проф. Павликівська Н.М. «Актуальні проблеми ономастики», доц. Коваль Л. М. «Напрями сучасних синтаксичних досліджень».

З усіх навчальних дисциплін розроблено навчально-методичні комплекси. Створено низку навчально-методичних посібників, методичних рекомендацій з написання курсових і дипломних робіт.

ВИХОВНА РОБОТА

Освітня й виховна діяльність кафедри української мови перебуває в тісному зв'язку. Одним із пріоритетних напрямків національного виховання в системі вищої освіти є формування високої мовної культури молодого покоління, збереження власної лінгвальної ідентичності. З цією метою викладачі кафедри долучаються до організації Міжнародного конкурсу знавців української мови імені П. Яцика (проф. Павликівська Н. М.), ініціюють низку культурно-просвітницьких заходів до Дня української писемності й мови, до Дня науки проводять у гуртожитку круглі столи «Спочатку було слово», організовують студентську молодь для збирання і збереження самобутніх рис подільського говору (д. філол. н., проф. Павликівська Н. М., доц. Павлушенко О. А., доц. Гороф'янюк І.В.). Уже традиційною стала щорічна регіональна студентська конференція «Подільська регіональна лексикологія: стан і перспективи» (доц. Гороф'янюк І.В.).

Ще одним пріоритетним напрямом у вихованні студентської молоді кафедра української мови визначає національно-патріотичне вихованння. Вивчення мови є благодатним ґрунтом для цього й відкриває широкі можливості у всіх площинах: на навчальних заняттях, у науково-дослідницькій діяльності, у різноманітних виховних заходах.

Любов до Батьківщuни розпочинається з любові до своєї бaтьківщини. З огляду на це, діалектологічна практика, яку організовує кафедра української мови, забезпечує національне підґрунтя виховання майбутнього вчителя. Студенти щораз переконуються, що Вінниччина – центр Поділля, жителі якого є носіями старожитнього подільського говору. У структурі його чітко проступає загальноукраїнська мовна основа, разом з тим подільському говору властиві самобутні регіональні риси, що чітко усвідомлюється носіями подільських говірок і сприяє об'єднанню подолян в окрему етнічну спільноту з власними культурними, побутовими і мовними особливостями.

Кращі студенти презентують мовні портрети говірки свого рідного села на щорічній звітній конференції за результатами практики. Виховний потенціал конференцій посилюють доповідачі-викладачі навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля ВДПУ імені Михайла Коцюбинського (Пірус Т.П., Косаківський В.А.).

Книга «Палає памяті свіча. Вогонь – не згас»: Хрестоматія діалектних текстів очевидців Голодоморів» (Вінниця, 2014) реалізувала ідею упорядника – доцента Гороф’янюк І. В. – залучити молодь до розв’язання гострих проблем національної історії, зокрема збереженні пам’яті про трагедію Голодоморів. Упродовж 2007–2013 рр. під час діалектологічної практики студенти-філологи записували свідчення людей, які пережили лихоліття 1932–1933 та 1946–1947 років. Хрестоматія репрезентує діалектні тексти, записані від 37 інформаторів – носіїв 34 говірок населених пунктів Вінницької, Житомирської, Хмельницької, Чернівецької та Тернопільської областей. Зафіксовані тексти подано фонетично затранскрибованими, що є традицією для такого типу лінгвістичних праць, та паралельно наведено розповідь інформатора засобами української графіки з максимальним збереженням говіркових особливостей, адже книга розрахована як для мовознавців, істориків, так і пересічних читачів. Книгу супроводжує також диск із аудіо- та відеозаписами розповідей свідків Голодоморів. Праця здобула високу оцінку в лінгвістичних колах України, про що свідчить друк рецензії на книгу в академічному виданні Інституту української мови НАН України – часописі «Українська мова»; рецензент (доц. Гримашевич Г.І., м. Житомир) підкреслює перспективність нашого досвіду участі студентів «для записування й інтерпретації діалектного матеріалу, виховуючи в них патріотизм і поважне ставлення до минулого й залучаючи їх у такий спосіб до пошанування кожного діалектного слова як свідка історії українського народу, у якому в первісному вигляді збереглася ментальність українців, забезпечуючи зв’язок поколінь для утвердження майбутнього української нації».

Навчальний посібник І. В. Гороф’янюк «Сучасна українська літературна мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія: практикум» (м. Вінниця, 2015 р.) моделює системні кроки з реалізації національно-патріотичного виховання студентства: у навчальному посібнику відповідно до кожної теми вишівської програми курсу фонетики української мови подано систему вправ і завдань на матеріалі текстів про провідних діячів національно-визвольних змагань українців від початку ХХ ст. до сьогодення (Д. Донцов, С. Петлюра, С. Бандера, М. Грушевський, А. Шептицький, В. Чорновіл та ін.), подано цитати провідників української націоналістичної ідеї, а також сучасних авторитетів українців – Л. Гузара, Л. Костенко, Є. Сверстюка, С. Вакарчука та інших. Наведені відомості про життя і діяльність видатних діячів національно-визвольних змагань українців від початку ХХ ст. до сьогодення прищеплюють студентам шанобливе ставлення до історичного минулого українського народу, розвивають готовність захищати честь і гідність, свободу і незалежність свого народу. На думку рецензента посібника – доктора історичних наук, професора Гальчака С.Д., «використання в навчальному процесі посібника І.В. Гороф’янюк дасть можливість реалізувати системні кроки з реформування національно-патріотичного виховання студентської молоді.»

Ідеєю залучення студентської молоді до процесів відродження українського національного духу пройнята робота професора Павликівської Н.М. На заняттях з навчальної дисципліни «Актуальні питання сучасної ономастики» при вивченні національної антропоніміки викладач використовує такі джерела навчальної й наукової інформації, які не тільки формують фахові лінгвістичні знання, а й спрямовують студентів на духовний шлях усвідомлення національної ідентичності, всебічного осмислення історії свого народу, його боротьби за незалежність від будь-якої іноземної експансії. Це результати власних досліджень – монографію 2009 року видання «Питання української псевдонімії ХХ століття», зокрема її розділи «Національний антропонімікон українських повстанців 20-х років ХХ століття» та «Система і структура псевдонімів учасників національно-визвольних змагань 1929-1950 років ХХ століття», «Словник псевдонімів ОУН-УПА» 2007 року видання, статті «До питання про номінаційні процеси у жіночій псевдонімії (на матеріалі літописів ОУН-УПА», та «Національний антропонімікон героїв документального роману Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр». Формуванню в майбутніх вчителів-словесників на науковій основі національної самосвідомості, поміркованого патріотизму сприяють лекції доцента Павлушенко О.А. «Походження української мови: історичні витоки», «Мова й соціум», «Походження української лексики», які викладач традиційно читає студентам бакалаврату й спеціалітету.

Ідея національного виховання також залишається в основі науково-дослідницької роботи студентів. Свідченням цього є робота організованої доц. Гороф’янюк І. В. регіональної конференції «Подільська регіональна лексикологія: стан і перспективи» (2012-2016 рр.), на якій студенти з ВИШів Вінниці, Хмельницького, Умані, Житомира, Кам’янця-Подільського діляться досвідом вивчення особливостей культури, побуту, ремесел автохтонного населення подільського регіону, долучаючись у такий спосіб до пізнання скарбів духовної і матеріальної культури рідного народу через дослідження мовної картини світу подолян.

У форматі проблемної групи «Ономастичне портретування Вінниччини», яку організовує професор Павликівська Н.М. студенти третього курсу вивчають регіональну лексику, яка яскраво маркована національними особливостями нашого краю.

Концепція національно-патріотичного виховання домінує у науковій роботі зі студентською молоддю доцента Павлушенко О.А. У 2004 році викладач ініціювала проведення студентської науково-практичної конференції «Етнос. Мова. Культура». Щорічно на цій конференції юні дослідники-філологи діляться своїми цікавими знахідками у вивченні особливостей мовної картини світу українців, проникаючи у глибинні пласти етноментальності українців, відкривають для себе й своїх ровесників духовні скарби, закодовані багатьма поколіннями українського етносу в народній казці, пісні, фразеології, легенді. Цій же меті підпорядковано роботу студентської проблемної групи «Концептуалізація позамовної дійсності в дискурсі української народної казки», керованої доцентом Павлушенко О.А. Члени групи працюють над темами: «Концепт «справедливість» в дискурсі української народної казки», «Концептуальна опозиція «правда / брехня» в дискурсі української народної казки», «Концепт «відвага» в дискурсі української народної казки», «Концепт «побратимство» в дискурсі української народної казки», «Концепт «сім'я» в дискурсі української народної казки» та іншими, які реконструюють концептосферу української народної казки як автентичного носія мовної картини світу українців.

Виховний вплив на формування патріотичних переконань студентів мали відвідування ними поранених бійців ЗСУ, які лікуються у Вінницькому військовому госпіталі, організовані проф. Слободинською Т.С. у 2014-2015 р.р., перерахування коштів, зібраних студентами за навчальні посібники «Синтаксис сучасної української літературної мови. Просте речення. Самостійна робота» та «Синтаксис сучасної української літературної мови. Складне речення. Орієнтири для самостійної роботи» (автор доц. Павлушенко О.А.) на допомогу в лікуванні бійцям з особливо важкими пораненнями.

Пізнати красу своєї прабатьківщини, її природні дива, створені генієм народу осередки духовності, пам'ятки архітектури, щоб пробудити в молоді щиру гордість за свою належність до однієї з найдавніших слов'янських етнокультур, допомагають подорожі рідним краєм. У 2016 – 2017 н.р. викладачами кафедри започатковано туристично-пізнавальний проект «Сім чудес Вінниччини». Восьмого жовтня 2016 року в рамках цього проекту відбулася перша подорож за маршрутом Вінниця – Лядова - Буша – Вінниця. Викладачі разом зі студентами побували в скельному монастирі поблизу с. Лядова, відвідали історичні місця в околицях с. Буша, які бережуть пам'ять про коріння слов'янства - трипільську культуру, а також пов'язані з героїчним минулим українців доби національно-визвольного руху проти експансії Польщі.

Щороку викладачі кафедри разом зі студентами долучаються до флеш -мобу, присвяченого дню народження Михайла Коцюбинського.

Доц. Кухар Н.І. у вересні 2016 року провела відео-екскурсію «Михайло Коцюбинський: пам'ятними місцями Вінниччини»

Професорсько-викладацький склад кафедри української мови усвідомлює, що інтеграція України в європейське та світове співтовариство зумовлює потребу адаптації студентської молоді в світовому соціокультурному просторі за умови збереження української національної ідентичності. Завдяки налагодженій співпраці викладачів кафедри з представниками Вінницьких ВИШів забезпечується неопосередковане міжнаціональне спілкування наших студентів-філологів з представниками різних етносів. Саме таким виховним потенціалом наділені вже традиційна щорічна студентська етнолінгвістична конференція з міжнародною участю «Етнос. Мова. Культура» (к.ф.н., доц. Павлушенко О.А.), круглі столи з питань міжнаціонального спілкування в гуртожитку. Отож, у своїй виховній роботі викладачі кафедри дотримуються принципу підготовки майбутніх учителів-словесників європейськими за змістом та національними за духом.


Переглядів: 31290

2016 © ВДПУ